Книги Українською Мовою » 💛 Гумор » Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні 📚 - Українською

Читати книгу - "Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні" автора Олексій Анатолійович Кононенко. Жанр книги: 💛 Гумор. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 41 42 43 ... 57
Перейти на сторінку:

– Кумо, а чому ви свого пінчера назвали Негідником?

– Задля сміху: коли я кличу його на вулиці, половина чоловіків озирається.


– Куме, цікаво, а що жінки знаходили в чоловіках раніше?

– Коли раніше?

– Коли ще не винайшли гроші.


Розмовляють два куми:

– Куме, яка різниця між гвинтівкою і кулеметом? Адже патрони у них однакові.

– То так, куме: коли я говорю, то є гвинтівка, а коли моя жінка – то є кулемет.


– Куме, у твоєї жінки не ротик, а просто чудо: такий маленький.

– Чудо, куме, не те, що маленький, а те, що в ньому такий великий язик.


– Кумо! Ти так гарно одягаєшся! Скільки одержує твій чоловік?

– По-перше, такі запитання неетичні, а по-друге, востаннє він одержав два роки і шість місяців.


– Куме, дивіться, он ваша хата димить… Біжіть гасити!

– Та ні, не тривожтеся, то моя жінка перед святом доріжки та покривала витрушує.


Приходить кума до куми:

– Кумо, позичте макогона маку втерти.

– Хіба ж можна без макогона жити? Чим же ти, кумо, чоловіка уму-розуму вчиш?


– Куме, я вже три тижні не розмовляю зі своєю жінкою.

– А це чому?

– Щоб її не перебивати.


Кум Григорій:

– Світлано, припустимо, твій чоловік тобі зрадив, але сам прийшов і розповів, – чи зможеш ти йому пробачити?

– Ні, мабуть, образливо дуже, – а що?

– Тоді нічого.


– Кумо, а що ти привезла собі з Польщі? – Пару нічних сорочок, бо ті старі вже всім обридли.


– Куме, минулого тижня малесенька піщинка потрапила в око моїй жінці і вона пішла до лікаря. Цей візит коштував сорок гривень. Уяви собі – за один візит!

– Про що ти, куме, говориш? Три дні тому на очі моїй дружині потрапила хутряна шуба. Так це мені коштувало вісім тисяч. А ти про піщинки торочиш…


Розмовляють дві куми:

– Мій чоловік такий вразливий, мов мімоза. Коли я, наприклад, рубаю дрова, він стане в куточку і гірко плаче через те, що мені доводиться виконувати таку важку роботу.


– Куме, кажуть, ти вчора перебив головою телеграфного стовпа?…

– Еге, перебив. Нехай не чіпляється до моєї дружини…


– Вчора на зборах, куме, підмінили мені капелюха.

– Хто ж міг узяти такого старого капелюха? – Не знаю, бо я вийшов раніше за всіх.


Повертається кум Петро з відрядження, а назустріч йому кум Іван:

– З приїздом, куме! А ти ще не знаєш, що твоя жінка покинула тебе і виїхала з Грицьком?

Помовчавши від несподіванки, Петро каже:

– Шкода… Добрий хлопець був…


– Скажіть, куме, чому розумні, коли думають, чухають скроні, а дурні – потилицю?

– Треба подумати, – відказав кум, чухаючи потилицю.


– Куме, скажіть, хто познайомив вас із вашою дружиною?

– Це був випадок. Нема кого звинувачувати.


– Куме, правильний гість ніколи не буде чекати, доки господарі почнуть йому натякати, що, мовляв, пора і честь знати.

– Оце добре ви, куме, кажете, зараз я вас до порога проведу.

– Такий гість скаже: «Щось я засидівся. Де у вас тут переночувати можна?»


– Куме, кажуть, ти навчив свою жінку грати в карти?

– Навчив, і знаєш, добре вчинив. Минулої суботи я відіграв у неї половину своєї зарплати.


– Куме, а чого ви ходите у дірявому капелюсі?

– Моя дружина поклялася, що не піде зі мною нікуди, доки я не куплю собі нового капелюха.



– Чого ти такий сумний, куме?

– Бо жінка знову розбила горня.

– І чого журитися?! Моя жінка часто таке робить.

– Але моя розбила його у мене на голові!


– Куме, а чого це в тебе синець під оком?

– А нехай не лізуть!

1 ... 41 42 43 ... 57
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні"