Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Чоловіки під охороною 📚 - Українською

Читати книгу - "Чоловіки під охороною"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Чоловіки під охороною" автора Робер Мерль. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 41 42 43 ... 121
Перейти на сторінку:
і її офіційними обов’язками, які оце спали мені на думку? Чи випадково вона не стала в моїй лабораторії очима й вухами Гільди Гельсінгфорс? Або, принаймні, найзапеклішим носієм віри й ортодоксальності?

Я зиркаю на неї і безбарвним тоном кажу:

— Дозвольте поставити вам одне запитання. Ви ознайомилися з моєю доповідною запискою, яку я подав містерові Берроу?

— Ну звісно, — відповідає Дія Берідж, ніби це — звичайнісінька річ.

— Тільки ви особисто чи й усі?

— Всі ми.

— І С теж?

Це запитання викликає в жінок поблажливі посмішки.

— Звичайно, ні! — відрубує Берідж.

Гаразд. Я беру це до уваги. Для мене щойно відкрилися таємниці новітньої ери. С за ієрархією стоять не так близько до жінок, як я собі гадав.

— Вам більше пощастило, ніж мені, місіс Берідж, — сухо кажу я. — Я не маю змоги ознайомитися з доповідною запискою, яку ви написали на мене містерові Берроу.

— Цілком природно, — відповідає вона, і її спокійні блакитні очі втуплюються в мене.

Я ладен розгніватись, але згадую про мікрофон і стримую себе.

— Не так уже це й природно, — кажу я трохи напруженим голосом. — Коли я не знаю, в чому ви мені докоряєте, то як я виправлю свою поведінку?

— Вам треба було тільки спитати нас, — відповідає Дія Берідж.

— Отож я й питаю, — відважно кажу я.

І треба ж таке: на початку цієї розмови я думав, що перша чверть години для них будуть нелегкими! Та ось уже через десять хвилин я стою, прив’язаний за ноги й за руки до стовпа, й чекаю їхніх стріл. Я, кому досі ніколи не вдавалося здобути перемогу над жодною жінкою-принаймні з тих, котрих я кохав! Я готуюся до найгіршого.

Мовчання. Жінки жваво перезираються, так мовби радяться між собою. Перший томагавк у мене кидає Дія Берідж.

— Ми вважаємо, що ви поводитеся з нами не так, як слід.

— Не так, як слід?! — обурююсь я. — Але ж я з вами ввічливий.

— Ви ввічливі вдавано, штучно, — каже Кроуфорд. — Насправді, крім сьогоднішнього дня, ви ставитесь до нас неприязно.

— Зневажливо, — докидає Морріссон (колишня місіс Морріссон).

— До того ж, — озивається Джоунс (колишня місіс Джоунс), — ви щохвилини ладні вийти за межі пристойності.

— Я?! За межі пристойності?!

— Ви цього навіть не усвідомлюєте! — вигукує Мейнс (колишня місіс Мейнс). — Насправді ви поводитесь, як зашкарублий фалократ. Ви просто чманієте від своєї чоловічої вищості! І скрізь носитеся зі своєю статтю!

Невже я стану новим Орфеєм, якого розтерзають, оці менади?

— Наприклад? — питаю я глухим голосом.

— Я наведу вам не один приклад, а безліч, — відповідає Дія Берідж, дивлячись своїми блакитними очима в мої. — Ви декого з нас дискримінуєте з метою роз’єднати жінок. Кроуфорд ви називаєте Кроуфорд, Морріссон — Морріссон, а мене — місіс Берідж. Чому?

На це в мене відповідь готова. Я спокійно кажу:

— Я помітив, що Кроуфорд і Морріссон поскидали обручки, а ви свою носите. Я подумав, що ви, мабуть, трохи старомодна, тому, оскільки я теж старомодний, і називав вас місіс Берідж.

Це пояснення дало несподіваний, а для мене навіть образливий наслідок: воно їх розвеселило. Крім Дії Берідж, усі жінки сміються. Вони дивляться на мене насмішкувато й поблажливо водночас. А Кроуфорд, і далі така сама жвава, глумливо, але незлостиво каже:

— Він нічого не зрозумів!

Це послаблення місіс Берідж, — даруйте, просто Берідж, — не до вподоби. Вона прицмокує язиком і, дивлячись на Кроуфорд, поважно веде далі:

— Те, що хтось із нас скинув чи носить обручку, не має того значення, яке ви, докторе, в цьому вбачаєте. Я не скинула своєї обручки тому, що в мене розповнів палець.

Знову лунає сміх, але Берідж одразу ж уриває його. Коли настає тиша, я намагаюся захиститись.

— І в цьому виявляється моя непристойна поведінка?

— Ні, — відповідає Берідж. — Це — брак смаку. Містер Берроу вам про це вже сказав, але ви його зауваження не врахували.

— Тоді чому містер Берроу? Хіба це — не старомодно?

— Містер Берроу — управитель. До того ж це не має значення: містер Берроу належить до С.

Така логіка ошелешує мене. Отямившись, я веду далі:

— Повернімося до моєї нібито непристойної поведінки.

— Вона не нібито непристойна, — каже Берідж. — Вона справді непристойна. П’ятого січня ви взяли за руку Джоунс і показали їй, як слід правильно готувати препарат.

На згадку про це білява Джоунс (колишня місіс Джоунс) червоніє і сором’язливо опускає очі, тоді як у неї втуплюються співчутливі погляди.

— А хіба я не повинен був цього робити? — питаю я здивовано.

— Ні.

— Але ж треба було їй пояснити!

— То й пояснюйте. Словами. А до неї не доторкайтесь.

— Aлe ж я не надавав цьому аніякісінького значення!

Берідж дивиться на мене ясними очима, в яких прозирають усі її чесноти.

— Докторе, може, ви й справді свідомо не надали цьому значення. Але Джоунс мала підставу поскаржитися на вас. І я виконала свій обов’язок, передавши її скаргу далі.

Намагаючись надати своєму обличчю якомога байдужішого, позбавленого чоловічих рис виразу, я змірюю поглядом цю діву, на яку так вплинув мій доторк. Раптом у мене виникає враження, ніби ця новітня ера — щось на зразок повернення до вікторіанства. Принаймні на початковій стадії міжстатевих взаємин. Оскільки про останню стадію не може

1 ... 41 42 43 ... 121
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чоловіки під охороною», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Чоловіки під охороною"