Читати книгу - "Ректор, Таміла Калас"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Ігор що відбувається? - Невпевнено питаю та хмурюсь.
Відчуваю як пульс прискорився, а дихати стало важко.
- Перестань, так поводишся ніби не хочеш трохи по справжньому розслабитись, не хвилюйся тобі сподобається - Ігор йде у контрнаступ та тягнеться до мене, щоб поцілувати.
Я швидко виставляю між нами руку до його грудей та на трохи зупиняю.
- Я не можу і не хочу - Кажу серйозно навіть трохи з гнівом.
Хоч Ігоря це ніяк не бентежить, він грубо відкидає мою руку у сторону до спинки сидіння та затискає зап'ясток аж до болю, натискає на мене усім тілом, тому відштовхнути його важко.
- А це навіть заводить крихітко - Ігор Шепоче хрипло біля мого вуха - Хоч я не люблю коли мені відмовлять, або коли дівчина перша йде від мене - Він легко проводить пальцями по моїх вилицях та цілує, намагається язиком грубо проникнути у глиб рота.
Взагалі я здогадувалася що такий тип як Ковалюк до своєї мети йде до кінця, для нього я як мішень у яку треба поцілити, щоб додати собі статусу "Сексапільного лави ласа".
- Хм, мм - Пробую витягти коліно що застрягло між сидінням та ногою Ігоря.
Хлопець встигає розстібнути мої джинси, його долоня залізла під толстовку аж до бюста, а інша намагається проникнути у мої трусики, він повністю затиснув мене до одвірка.
Мені вдається відносно звільнити праве коліно я намагаюся вдарити хлопця у пах, але виходить нижче живота, та це все одно трохи відволікає хлопця.
Ігор примружує очі від болю я штовхаю його від себе та у поспіху натискаю на кнопку що розблоковує двері, відразу вибігаю з автівки, біжу на всі ноги кудись у темряву.
- Дурепа, ти ще пошкодуєш про це! - Голос Ігоря ехом котиться по вулиці.
Я не озираючись біжу на алею де освітлюється дорога, подих перехоплює аж у легенях пече.
Швидко викликаю таксі та їду до дому, наперекір емоціям вирішую нічого не розказувати, хоч по мині видно я тремчу, та на щастя дівчата вже у ліжках, тому по тихому переодягаюся йду у душ почуваюсь ніби брудна ганчірка, як подумаю що могло б статися як би Ковалюку вдалося скористатися мною, аж мороз по шкірі, він став для мене огидним. Іду спати, але у ліжку не можу заспокоїтись і голова розболілася тому у Віолетти прошу щось від болю, вона зрозуміла що зі мною не все добре, але поки не стала розпитувати, після прийняття таблетки вдається заспокоїтись та заснути.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ректор, Таміла Калас», після закриття браузера.