Книги Українською Мовою » 💙 Бойове фентезі » Відьмаки і стежки Первородних, Кіра Найт 📚 - Українською

Читати книгу - "Відьмаки і стежки Первородних, Кіра Найт"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Відьмаки і стежки Первородних" автора Кіра Найт. Жанр книги: 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 42 43 44 ... 46
Перейти на сторінку:
Частина 36. Бал

Закінчивши приготування, я вийшла з кімнати і попрямувала до бальної зали, де вже грала музика і були чутні голоси та сміх. Увійшовши у відчинені переді мною двері бального залу я озирнулася, а дворецький оголосив:

 

Кіра Ланель, відроджена Первородною! - сказав чоловік і голоси в залі стихли.

Чоловіки присіли на одне коліно, жінки розкланялися в реверансі, на що я кивнула і підійшла до короля з королевою.

Ніяк не звикну .. - тихо сказала я королеві. Такі в нас звичаї. - як завжди повторила вона мені і м'яко усміхнулася. - Прекрасно виглядаєш. Дякую, Іоло, ти теж. - усміхнулася я у відповідь. – Ваш син ще не прийшов? Ні, але має скоро бути. - королева роздратовано знизала плечима. - Він повідомив, що затримується через якусь проблему на шляху до палацу.

Відразу після її слів двері в зал відчинилися і увійшов високий біловолосий чоловік із глибокими синіми очима.

Принц Ілар, син Ісидора, спадкоємець владик океанів повернувся додому! - оголосив дворецький і почувся радісний гомін.

Усі присутні, крім короля з королевою та мене, схилилися перед чоловіком. Тим часом я продовжувала його розглядати. Він змінив своє спорядження на гарний темносиній костюм, який переливався срібним блиском на світлі. Усміхаючись чоловік оглянув зал і помітивши мене затримав погляд. Його очі блиснули синім вогнем і він попрямував у наш бік.

Ілар, як ми раді, що ти нарешті повернувся! - королева ніжно обійняла чоловіка, а король вітально потис йому руку. - Ми з нетерпінням чекаємо на твою розповідь! Звісно, ​​я все розповім. - посміхаючись, відповів Ілар, після чого знову глянув на мене з вогнем в очах. - Познайомите мене із вашою гостею? Я її раніше не бачив. Ілар, наша гостя – Первородна Кіра Ланель. - суворо сказав король Ісидор, після чого посміхнувся до мене. Перепрошую, міледі! Я не знав! - принц одразу опустився на коліно, на що я швидко зупинила його. Не варто кланятися. - швидко сказала я. Час починати бал! - сказав король і взявши дружину під руку вийшов у центр зали. Заграла музика і вони закружляли в танці. Нам усім потрібно буде танцювати? - прошепотіла я Ілару. Це ж бал. - посміхнувся він у відповідь. - Але зараз перший танець, його веде король із королевою. Я буду радий, якщо ви подаруєте мені танець після них. Із задоволенням. І якщо вже на те пішло - давай на ти. - я посміхнулась. Добре. Навіщо ти скинула мене в канал? - тихо спитав чоловік, дивлячись на танцюючих батьків. А нема чого до мене чіплятися. Я взагалі то через тебе на тренування з Великим учителем запізнилася! - обурилася я. Гаразд, гаразд, охолонь. – засміявся Ілар. - У тебе дуже гарні очі коли ти злишся.

Я хотіла щось сказати у відповідь, але від здивування замерла.

Дякую. - все ж таки буркнула я, відкинувши назад пасмо волосся з обличчя. - І досить спопеляти мене поглядом. Не можу. - чоловік засміявся. Танець королів закінчився і Ілар простягнув мені руку. - Готова? Я кивнула і, взявши простягнуту долоню, ми попрямували до центру бальної зали.

 

Ілар вів танець, і це було чудово. Навколо нас кружляли лорди та леді, але я їх не помічала. У мене був план на цей вечір, цей танець, який я збиралася втілити.

Вогню не боїшся? - прошепотіла я своєму супутнику. Тільки вогню у твоїх очах. – усміхнувся він. – Що ти задумала? Продовжуй танцювати, дивлячись мені прямо в очі. - підморгнула я, посміхнувшись.

Ми закружляли в центрі залу і я, зосередившись, почала виставу. Повільно вогонь запалився на моїх ногах і піднімався вище, підпалюючи сукню. Сукня стала чорною з сяючим подолом, а ми з Іларом продовжували кружляти в танці, не зводячи один з одного погляди. Танцюючі пари розступилися, злякавшись вогню, а зараз заворожено спостерігали за нами. Зі сторони ми виглядали як океан та полум'я, пов'язані танцем. Вогонь піднімався вище і вже спалахнуло моє волосся, але Ілар заворожено дивився в мої очі. Сукня набула темно-синього кольору, переливаючись на світлі як і костюм принца, коли вогонь згас. Музика затихла і ми зупинилися, а Ілар притискав мене до себе і дивився просто у вічі.

 

«Дозволиш тебе поцілувати?» - почула я в голові голос принца.

"Можеш спробувати і отримаєш у зуби" - відповіла я.

"Домовилися" - коротко відповів він і поцілував мене.

 

Поцілунок був довгим і, заплющивши очі, я потонула в ньому. Відсторонившись, ми почули оплески і, ввічливо вклонившись гостям, повернулися до столиків.

Отримаєш у мене. - злегка гаркнула я Ілару. Неодмінно. - відповів чоловік, трохи посміхнувшись.

За нами спостерігали всі в залі, деякі нишком, а деякі прямо витріщалися і обговорювали. Я чула всі їхні голоси, підколки, шепіт та невдоволення панянок із шляхетних сімей.

Довго нам потрібно тут перебувати? - роздратовано запитала я у Ілара, відвернувшись до столика. А що, вже хочеш якнайшвидше вирушити до моїх покоїв? - усміхнувся принц. Я люто блиснула на нього очима. - Ще близько години. Хочу втекти звідси. - тихо сказала я, прикривши очі. - І я віддаю перевагу своїм покоям.

Чоловік дзвінко засміявся, а тим часом почалася музика та гідри у залі закружляли в наступному танці.

Не часто буваєш на балах? - спитав принц через якийсь час. Частіше, ніж хотілося б. - похмуро відповіла я. - Взагалі бали на поверхні рідкість. Ісидор казав, що ти якраз повернувся з рейду. Розкажеш? Тут забагато вух. – Ілар суворо оглянув зал. - Наодинці розповім. А мститись за канал не будеш? - я хитро посміхнулася. Подивимося. - він знизав плечима і привітався з гостями, що підійшли до нас. ‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 42 43 44 ... 46
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відьмаки і стежки Первородних, Кіра Найт», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Відьмаки і стежки Первородних, Кіра Найт"