Читати книгу - "Племінниця графа Бейлі , Маїра Цибуліна"

- Так. Не хвилюйся, рідний. Вона вже заснула.

- Як заснула? - здивувався Теренс, який піднімався по сходах до них. - А хто буде це пити? Я так старався.

- Спасибі тобі, Теренсе, - подякувала йому леді Бейлі. - Але це вже не потрібно, славу Богу.

- Слава Кришні! - подякував індус небесам.

- Ідіть всі спати, - запропонувала леді Бейлі. - Уже пізня година. Ніч ще довга.

- Ви йдіть, а я побуду біля її ліжка, - сказав граф. - Мало що! Може, їй знову щось страшне насниться.

- Ви могли б Кору покликати, - запропонував Теренс. - Нехай вона побуде з міс Лілі.

- Ні, я сам, Теренсе. Для Лілі буде краще, - коли вона раптом прокинеться від страшного кошмару, - побачити рідну їй людину, а не якусь там покоївку.

Граф Бейлі тихо зайшов до кімнати Лілі і закрив двері за собою. Він підійшов ближче до ліжка хворої. Його крихітка спала солодко і міцно. Тоді він пішов до м'якого і затишного крісла. Грегор сів туди, і не випускаючи з поля зору дівчину, котра спала мирним сном, став нею милуватися. Але він так втомився за день, що через кілька хвилин теж поринув у неспокійний сон.