Читати книгу - "Інтригуюче кохання, Лана Рей"

Почувши Крики розлюченого професора Корфа і побачивши шоковане і налякане обличчя Аманди, я зрозумів, що знову потрапив у неприємності.

- Це я зачинив ці двері, але я не знав, що ви там були, професоре, - промовив я, важко зітхнувши.

Аманда збиралась втрутитись, але я непомітно подав їй знак рурою, щоб вона мовчала.

За подібні вибрики Аманду точно по голівці не погладять. Не вистачало ще, щоб їй знову вліпили покарання на цілий тиждень.

- Якого біса ви це зробили, кадете Дрейку? - Вже спокійніше поцікавився професор.

- Я побачив, що Круцій спустився на підвальний поверх і зайшов у ці двері. Мені здалося це підозрілим, тому я і зачинив його...

- А чому ти відразу не зайшов за ним слідом?

- Я не знав, що на мене чекає за дверима, тому вирішив спершу перестрахуватись і покликав із собою свого сусіда по кімнаті.

- Ти проявив обережність - це добре, але чому ти так довго не повертався? Знаєш, скільки часу я тут даремно висидів, а у мене ще ціла купа невідкладних справ?

- Дещо трапилось і я геть забув про те, що зачинив Круція... До речі, а що він тут робив?

- Круція було покарано за те, що він чіплявся до медсестер у госпіталі. За цими дверима знаходиться архів  академії і я наказав йому там поприбирати. 

Аманда важко зітхнула і опустила голову. Вона поспішила з висновками і тепер почувалась винною. 

- Вибачте мене, професоре. Наступного разу я буду уважнішим... - Промовив я, зображаючи повне розкаяння.

- За те, що ви завжди  на сторожі, кадете Дрейку, я не буду вас суворо карати. Посидите в купальні сьогодні до вечері. Зараз я накажу охороні вас туди провести, - промовивши це, професор Корф пішов геть.

- Крістіане... - Аманда хотіла щось сказати, але я спинив її, бо той бісів Круцій досі був неподалік, наводячи лад в архіві.

Охоронці не забарились.

- Дрейку, що ти вичворив цього разу? Треба примудритись, щоб схопити покарання в академії у свій вихідний,  - промовив високий охоронець із шрамом на щоці.

Цього здорованя звали Борн. Мене з ним познайомив Тім, що неодноразово користувався його допомогою. За невеликі гроші Борн міг допомогти з якимись дрібницями.

Для Тіма він щодня відправляв листи для його дорогої Ліни.

- Зачинив професора Корфа в архіві.

- Ого! А навіщо ти це зробив?

- Я не знав, що професор там був. Хотів провчити одного бовдура, - промовив я так, щоб Круцій зміг почути мої слова.

Нехай ця паскуда кульгава тепер постійно боїться і ходить, озираючись. 

- Не хвилюйся, Коротуне. Ти ж сам чув, що  до вечері я вже повернусь. Це всього лише кілька годин. Дрібниці... - Спробував я заспокоїти Аманду.

У відповідь дівчина мовчки кивнула і пішла слідом за мною.

Як на мою думку, то купальня була найгіршим покаранням в академії, але я не став цього говорити, бо не хотів ще більше засмутити Аманду. 

Якось вже витерплю ці кілька годин. Нічого зі мною не станеться.

Охоронці привели мене до купальні і весело сміючись, запросили на процедури. Теж мені, веселуни.

Щойно я спустився східцями в холодну смердючу воду, кришка люку над моєю головою відразу зачинилсь.

Зовсім не так я планував провести цей вихідний... Але краще тут буду я, ніж Аманда.