Читати книгу - "Темна заполонила душу дракона, Софія Кравченко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Ну! Чому стоїш? Залазь скоріше.
Вона, дивилася в очікуванні на мене. Я вагався. Чи варто залазити всередину? Або відмовити?
Я повільно заліз в карету, намагався максимально обережно сидіти, щоб ні до чого не доторкатися і не замастити кров’ю й брудом.
Ми їхали в напруженій тиші, весь цей час, вона розглядала мене і схоже, щось хотіла зробити. Я непомітно для себе, зрозумів що на повні груди з насолодою вдихаю звабливий аромат, який заполонив увесь простір. Подумки себе обсмикнув, щоб більше такого не робити, в підсвідомості я почув легке гуркотіння дракона, воно було схоже на легкий смішок.
З'явилася, ще одна дратуюча річ на цей момент, це моя сутність, ніколи не думав що вона коли-небудь, буде мене дратувати. Він, прекрасно знає що коли хтось знаходить істину, вони починають поводитися, як останні ревниві ідіоти які відлякують усіх осіб чоловічої статі. І деколи не свідомо, можуть не контролювати свої дії і цим, він зараз нахабно користується!
– Яке в тебе ім’я?
Це питання пролунало, як грім серед ясного неба.
– Моє ім’я, Дикий – сухо відповів, ледь хрипким голосом.
Чорт! “Ану припини реагувати на цей запаморочливий аромат!” Прокричав я сам до себе.
Нагадуючи собі, що не варто розслаблятися й втрачати над собою контроль.
– Тобто, твоє ім’я, Дикий?
Це що, єдине питання яке її цікавило увесь час?
– Так. Мене так назвала колишня господарка.
Від цієї згадки, мене аж здибило. Але схоже маленьку хмаринку, не задовольнила моя відповідь.
– Але я запитую не про те як тебе називали інші, а про твоє справжнє ім’я.
Що!!! Вона, хоче дізнатися моє справжнє ім’я!!! Мене почала пробирати дика лють.
Тобто, ув’язнити мене двома печатками, їй було мало! І вона вирішила зв’язати мене ще й моїм власним іменем, щоб остаточно позбавити останньої волі!!! Ну ні, дорогенька! А хріна з два, я тобі його скажу! Якщо те стерво не дізналося його, то і ти теж!
– Якщо вам не подобається це ім’я, ви можете придумати мені інше – твердо відрізав, після чого вона здалася і ми продовжували їхати в тиші.
Невдовзі, я знову відчув те жахливе помутніння, але на цей раз додався головний біль. Цей стан не переривався, а почав повноцінно, агресивно діяти далі.
Все почало плутатися думки, розмови, почуття. Тіло почало пробирати легке тремтіння. Я намагався триматися й прийти хоч трохи до тями.
Карета зупинилася, ми вийшли назовні прямуючи до величезного маєтку.
Лайно! Я ледве перебирав ногами, все тіло почало мліти і нестерпно боліти.
Ми увійшли всередину і пролунав дзвінкий голос.
– Ну ось, ми й прийшли!
Мій розум майже повність вислизнув. Мене трясло. Все тіло горіло вогнем. В голові, лунав не стерпний гул.
Я на останніх інстинктах, відчув її погляд.
– З тобою все гаразд? Тобі погано?
Вона щось запитувала, але я вже не міг нічого розібрати. Я спробував привести себе до тями, проколовши собі долоні кігтями в надії що, це протверезить свідомість. Але нічого не вийшло.
Очі заволочило туманом, мені почалися вважатися різні постаті.
На обличчі, відчув як хтось ледве доторкнувся. Подивившись туди я побачив, як мене торкається якась химерне створіння. Я відразу відсахнувся.
– В тебе жар!
Знову пролунало щось нерозбірливе. Ця химера, знову потяглася до мене. І я остаточно втратив контроль над своєю свідомість й тілом, все діялося на рівні інстинктів.
Я вчепився кігтями в цю потвору, в ніс вдарив різкий запах крові.
– А-А-А!
Почулося виття потвори… але... запах, який я відчував прямісінько під носом, здавався знайомим.
– Відпусти!
Пролунав крик і через деякий час, мою шкіру в районі шиї почало поколювати. Я лише стиснув пазурі сильніше, проникаючи в гарячу живу плоть глибше, й починаючи рвати її.
Різко, все моє тіло, пронизало сильним ударом струму, і тільки тоді до мене нарешті дійшло, що це спрацював рабський нашийник.
Від болю, я повалився на четвереньки.
На задній частині шиї, я відчував нестерпне печіння, як наче хтось приклав шмат розпаленого заліза мені до потилиці!
До моїх вух, ледь долітали навколишні звуки. Хтось з кимось сперечався… от тільки я чув лише один голос.
Від підлоги, я відчув легку вібрацію від кроків.
******
Незабаром, тупіт кроків знову повторюється і в повітрі, я відчуваю нову хвилю запаху крові. Мені на потилицю лягає злегка прохолодна долоня.
Тілом пробігає хвиля мурашок, а потім легке приємне розслаблення. Все моє тіло важчає й повіки заплющуються.
******
Частково, я приходив до тями і знову поринав в пітьму, поки мене кудись тягли.
******
Все моє тіло ще досі огортала спека.
Я відчув чиїсь дотики. До мого лоба притулили щось прохолодне, а потім перемістили на шию, груди, живіт ніжно водячи по моїй шкірі. Злегка провели по руках, від плеча до кінчиків пальців.
Потім приємна прохолода зникла.
І все що пролунало в мене в думках: “Ще. Хочу ще трохи прохолоди. Дайте мені, ще хоч краплинку тієї насолоди.”
До моїх пересохлих від спраги губ, торкнулася прохолодна склянка з водою, я зробив декілька жадібних ковтків, допоки не наситився.
До моєї вилиці доторкнулася долоня, своєю шкірою я відчував, наскільки вона була ніжна та м’яка на дотик.
Прямісінько в мене під носом, з'явився шалений звабливий аромат, який постійно мене зводив з розуму! І одразу після цього, я відчув легкий дотик губ до мого лоба.
Я одразу розплющив очі і побачив, її. Ця жінка, дивилася мені в очі, своїми неймовірно сірими безоднями. Вона, була настільки близько, що ми ледь не торкалися один одного кінчиками носа.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Темна заполонила душу дракона, Софія Кравченко», після закриття браузера.