Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Поза часом 📚 - Українською

Читати книгу - "Поза часом"

375
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Поза часом" автора Хуліо Кортасар. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 42 43 44 ... 80
Перейти на сторінку:

Циклону Моліні мене відрекомендував малюк Хуарес якось увечері після боїв, Хуарес невдовзі подався до Кордоби на підробітки, а я й далі час від часу зустрічався з Циклоном у кав’ярні на вулиці Майпу — зараз її вже немає — майже кожної суботи після боксу. Можливо, ми заговорили про Маріо Прадаса ще того, першого разу — Хуарес був одним із найпалкіших уболівальників Маріо, хоча не більшим за Циклона, бо Циклон був спаринг-партнером Маріо, коли той готувався до поїздки в Сполучені Штати, і пам’ятав про Маріо багато чого — і як він бив, і його знамениті пригинання до самого помосту, і чудовий удар лівою, і незворушну стійкість. Ми всі стежили за кар’єрою Маріо, і коли після боксу зустрічалися в кав’ярні, хтось неодмінно згадував Маріо, і тоді розмови за столиком вщухали, хлопці мовчки курили, а тоді починалися спогади, зауваження, часом суперечки про дати, суперників і поєдинки. Тут Циклон мав перевагу над іншими, він мав що сказати, бо був спарингпартнером Маріо Прадаса, до того ж вони приятелювали, він завжди згадував, що саме Маріо домовився про його перший кваліфікаційний бій у Луна-парку в ті часи, коли ринг приваблював більше претендентів, ніж ліфт у якомусь міністерстві.

— Я тоді програв по очках, — повторював у таких випадках Циклон, і ми всі сміялися, нам здавалося кумедним, що він так кепсько віддячив Маріо за послугу. Однак Циклон не ображався, а надто на мене, адже Хуарес сказав йому, що я не пропускаю жодного бою й нібито я така собі ходяча енциклопедія в усьому, що стосується чемпіонів світу, починаючи від Джека Джонсона. Можливо, через те Циклон полюбляв зустрічатися зі мною суботніми вечорами в кав’ярні сам-на-сам і довго розмовляти на спортивні теми. Йому подобалося дізнаватися про часи Фірпо, для нього це були справжні легенди, і він тішився, мов хлопчак; Гіббонс, Танні, Карпентьєр — я переповідав йому якісь подробиці, я й сам полюбляв витягати на поверхню спогади, які не цікавили ні мою дружину, ні дочку, сам розумієш. До того ж


Циклон і далі брав участь у кваліфікаційних боях, вигравав і програвав приблизно по-рівному, не просуваючись нагору: він був із тих, кого публіка знала, але не відчувала особливих симпатій, лише один чи два голоси зрідка підтримували його під час нудного додаткового поєдинку. Тут нічого не вдієш, і він це знав, він не володів сильним ударом, йому бракувало техніки, а в наш час було стільки вправних легковаговиків; звісно, я не казав йому цього, говорив, що він пристойний боксер, який заробляє свої кілька песо, б’ючись так, як тільки може, з однаковим гумором, незалежно від того, виграв чи програв; він був наче тапер у барі чи актор другого плану, розумієш, робив свою справу якось байдуже, я ніколи не помічав, щоб після матчу він якось змінився; Циклон заходив до кав’ярні, якщо не був дуже побитий, ми пили пиво, а він чекав на коментарі й вислуховував їх, лагідно посміхаючись, розповідав мені власну версію бою, як він бачив це на рингу, часом вона дуже відрізнялася від моєї, побаченої з партеру, ми раділи або мовчали, залежно від обставин, пивом відзначали перемогу чи загоювали рани, гарний хлопець Циклон, друзяка. І треба ж було, щоб це сталося саме з ним, він і сам не зрозумів до пуття чому, в такі речі і віриш, і не віриш, а почалося все зненацька, після бою, який він програв, а тоді другий закінчив у нічию, було це восени, а от якого року, не пам’ятаю, стільки часу збігло.

Знаю лише, що перед тим, як це почалося, ми знову говорили про Маріо Прадаса й Циклон істотно переважав мене, коли йшлося про Маріо, про нього він знав більше, ніж будь-хто, хоча й не поїхав із ним до Сполучених Штатів на бій за звання чемпіона світу, бо тренер відібрав лише одного спаринг-партнера, бо в Сполучених Штатах їх удосталь, і він узяв Хосе Каталано, але все одно Циклон був у курсі всього завдяки приятелям і газетам, у курсі всіх поєдинків, виграних Маріо аж до того вечора, коли той бився за звання чемпіона, і того, що сталося згодом і чого ніхто з нас не міг забути, але Циклону було гірше за всіх, це була наче рана, що вчувалася в його голосі й тьмяніла в очах, коли він про це згадував.

— Тоні Джарделло, — повторював він. — Тоні Джарделло,

скурвий син.


Я ніколи не чув, щоб він обзивав когось, хто перемагав його самого, в кожному разі він їх не матюкав. Те, що Джарделло здолав Маріо Прадаса, не вміщалося у нього в голові, а мірою того, як він дізнавався про той бій, з подробиць, які він складав до купи, читаючи газети й вислуховуючи очевидців, у глибині його душі міцніло відчуття, що він не прийме цієї поразки; він мовчки шукав хоч якогось пояснення, яке б змінило все, що зберігала його пам’ять, а надто те, що сталося потім, коли Маріо не зміг оговтатися після нокауту, який за десять секунд переінакшив усе його життя, бо після того випадку воно нестримно покотилося вниз, два-три насилу виграних чи зведених унічию поєдинки з типами, які доти не встояли б проти нього й чотирьох раундів, а далі забуття й за кілька місяців смерть, та й помер Маріо наче собака від якоїсь такої хвороби, що навіть лікарі не збагнули, що це з ним було, і до того ж у Мендосі, де він не мав ні вболівальників, ні друзів.

— Тоні Джарделло, — повторював Циклон, втупившись у пиво. — Скурвий син.

Лише одного разу я наважився сказати йому, що ніхто не сумнівався в перевазі Джарделло над Маріо, і найкращий доказ того — те, що він і через два роки залишається чемпіоном світу, тричі захистивши свій титул. Циклон вислухав мене мовчки, я ніколи більше йому цього не казав, але й він відтоді вже ніколи не лаявся, наче щось зрозумів. Певно, я дещо плутаюсь у часі, либонь, саме тоді й відбувся його поєдинок — уже наприкінці, оскільки того вечора нічого кращого не було — з шульгою Агінагою, коли Циклон, провівши перші три раунди в звичній манері, на четвертий вихопився на ринг,

1 ... 42 43 44 ... 80
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поза часом», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Поза часом"