Читати книгу - "Сюрприз Для БабІя, Ольга Довженко"

— Не ділите! — впевнено відповіла Лана. — Ми ніколи не були з ним у відносинах, але так сталося, що в нас спільна дитина, ось і вся історія.

— Діти — це завжди прекрасно! — наливаючи в келихи вино, промовив Петро. 

— І головний біль на додачу! — беручи бокал з руки чоловіка, щиро посміхнулася Лана.

Вони з Петром сміялися та багато говорили. Вони згадували дитинство та юність, говорили про курйозні ситуації та безглузді, життєві історії.

"Виявляється, не такий він уже й зануда. — подумала Лана, споглядаючи на сидячого навпроти Петра Олексійовича — шефа та керівника проекту, від якого залежав успіх її кар'єри. 

Він уже не здавався їй таким суворим та надокучливим — навпаки: чоловік став цікавим, стриманим і привабливим. — Нічого, і це мине! — подумала жінка, поглядаючи на годинник."