Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » (не) Колишні, Таня Смолярчук 📚 - Українською

Читати книгу - "(не) Колишні, Таня Смолярчук"

2 561
0
24.10.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "(не) Колишні" автора Таня Смолярчук. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 42 43 44 ... 86
Перейти на сторінку:
23

Мар'яна..

-Мар'яно якого біса відбувається?- вирішив заявити свої права перебуваючи на моїй же території?

-Я веду себе так як будь-хто в себе вдома; а щодо роботи, дай подумати- роблю паузу- ааа точно, з вчорашнього дня я в тебе не працюю!

-Що за маячня?- він здивований?Ой напевне комусь потрібно вже зав'язувати з алкоголем, недаремно Сніжанка радила провчити його для профілактики..

-Це не маячня, а твоя п'яна примха..- не кажу а константую факт

-В будь- якому випадку ти просто зобов'язана відпрацювати два тиждні..

-О ні- кручу головою- мушу тобі нагадати, що мене звільнено без права відробідку, тому вибач, якщо це все то я піду- намагаюся закрити двері, як він підпирає їх ногою..

-Зачекай!- мені подобається гратися з ним, хоч і розумію що гра моя триватиме не довго, рівно до того моменту як я отримаю бажане..

-Щось ще?- киваю до нього

-Так- він прочищає горло напевне важко дається розмова, і не на його території- вибач мене за все, що б вчора я тобі не наговорив це п'яна маячня як ти вже висловилася, не надавай особливого значення цим словам..

-Я чомусь так і думала, що твоє зізнання у коханні це п'яна маячня- підловлюю його і бачу розгубленість на очах..

Мить і він просто заходиться сміхом, божевільним сміхом, що ж я такого сказала смішного то а?Я що схожа на клоуна в цирку?

-В коханні?І ти звичайно вже розпустила вуха і повірила- продовжує сміятися, отже ж егоїст так і хочеться гепнути чимось важким, але все що в мене під рукою це м'яка іграшка Насті, яку я саме несла у її кімнату-  я пожартував, і ми здається все чітко обговорили при прийомі тебе на посаду..

-Та знаєш мені пофіг, чесно абсолютно байдуже на тебе і на твої слова, але працювати на тебе і жертвувати своїм вільним часом я більше не буду, тимпаче до тебе у шофери здається теж не наймалася, такщо вибач але я на роботу більше не вийду..

-Ну що ж якщо тобі не потрібна посада фінансового директора, то я піду, не буду займати твого дорогоцінного часу- розвертається і йде, а в мене є декілька секунд щоб обдумати свій план і не профукати роботу..

-Ану стій!- зупиняю і йду від дверей до нього- тобто посаду фінансового директора?Андрію не грайся зі мною, я не маленька дівчинка щоб вірити у твої казочки..

-Та пам'ятаю я пам'ятаю, у тебе вже є своя дівчинка, я на повному сірйозі, посада твоя, і ти мені потрібна..- дихає мені у обличчя, від такої близкості робиться ніяково тому я відступаю на дальшу відстань і вдаю вигляд що думаю, а насправді ж опановую емоції.

Обдумую кожне слово, хоч розумом вже розумію що погоджуюся, та й серце наполегливо вимагає бути поруч з Андрієм..

-Я завтра буду- даю свою відповідь..

-Ну й розумничка, а сьогоднішній прогул я вирахую з твоєї заробітної плати- я закочую очі ну й жмот і коли він встиг стати таким..

-Чудово, заодно врахуй мою вчорашню наднорму, приблизно до другої години..

-З тобою сперечатися марно, твоя взяла..І до речі на ці вихідні нічого не плануй, у нас намічається ділова поїздка в одне місце, там ми заключимо один вигідний договір, у тебе ж є з ким залишити Ляльку..

-Я розберуся- розвертаюся і йду до квартири..

-Гарного вечора Мар'яно, Насті привіт- він що знущається?Знову поламав всі мої плани і ходить собою задоволений як павлін..

-І тобі теж гарного вечора- кидаю перед тим як закрити двері.

-Оооо..Бачу таки робота продовжується?- задоволено констатувала подруга- я рада, хто зна можливо ти нарешті наважишся таки розповісти йому..

-Підслуховувати не гарно, ти в курсі?

-А я й не підслуховувала, просто ти двері не закрила, а я проходила повз і чисто випадково постояла і послухала- посміхаючись мовила - і доречі на вихідні я абсолютно вільна, тому ми з лялькою залюбки проведемо незабутні миті, а ти йди завойовувати її татка і ні про що не думай..

-Ти завжди така прямолінійна?Це ж просто робота і нічого іншого, до того ж ти сама чула у нас суто ділові стосунки..

-Так, так, це напевне через те що ти йому байдужа він припхався сюди після робочого дня, щоб повернути тебе на роботу..Хоч себе не обманюй..

-Все досить влаштовувати мені свої психотренінги, надобраніч- лишаюся сама.

В голові купа думок, і всі вони розкидані казна де..Валяються де попало чекаючи доки я нарешті порозкладаю їх по поличках і в алфавітному порядку..

Як зрозуміти де правда, а де твоя фантазія?Адже вчора мені здалось що він щирий, я відчула того ж Андрія, мого Андрійка, ніжного і відкритого.А сьогодні він знову ховається за маскою байдужості?

Сніжана теж невпинно повторює, що я йому потрібна.Але ж ці страхи і його вдавана байдужість ніяк не дають нам нарешті порозумітися.

Діана каже що пора вже розповісти йому про доньку, але як?За весь цей час я так і не знайшла підходящого моменту.Ну не візьму ж я завтра і не завалюся до нього в кабінет з такою новиною

Все вирішено!Діана має рацію.На цих вихідних все скажу.Виведу його на щиру і спокійну розмову, і ми нарешті все обговоримо.Досить тримати в серці ці таємниці і недосказанності. Пора виходити із свого кокону і відродитися метеликом який прагне вдосконалюватися, кохати і бути коханою.І нехай після цього мені знову доведеться спопеліти у полум'ї кохання я готова..

*******

На наступний ранок я як зазвичай прийшла на своє робоче місце де на мене чекала купа справ, які я закинула на кращі часи.

А ще згодом я займу нову посаду і потрібно підшукати собі заміну.Бажано якусь жіночку бальзаківського віку, щоб в мого боса мізки не відключалися при погляді у жіноче декольте.

Чорт я розумію що в мені говорить ревність, і я поки що не маю права претендувати на це, але нічого з собою не можу поробити.

З думок мене вириває хлопок вхідних дверей, де на порозі приймальні я бачу злого як чорт батька Андрія..

Так.Цей погляд я досі пам'ятаю.Його не можливо забути, і лишитися байдужим також.

Він спопеляє, а потім заморожує кожним рухом зіниць.Ця людина не зупиняється ні перед чим, і вперто йде на пролом не думаючи що на це скажуть близькі люди.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 42 43 44 ... 86
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «(не) Колишні, Таня Смолярчук», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "(не) Колишні, Таня Смолярчук"