Книги Українською Мовою » 💛 Езотерика » Житія Святих - Жовтень, Данило Туптало 📚 - Українською

Читати книгу - "Житія Святих - Жовтень, Данило Туптало"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Житія Святих - Жовтень" автора Данило Туптало. Жанр книги: 💛 Езотерика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 42 43 44 ... 107
Перейти на сторінку:
Пров рече: "Не марнотний є, але більше вас мужній у Господі". Мовить антипат до слуг: "Переверніть і по череву бийте його". Пров же при лютім битті цім заволав: "Допоможи мені, рабу твоєму, Господи!" Антипат же промовив: "Б'ючи його, кажіть: де є помічник твій?" Пров же сказав: "Допомагає мені й допоможе, отож у ніщо маю муки твої, що не схилять вони мене до волі твоєї". Максим же, антипат, рече: "Поглянь на тіло своє окаянне, наскільки кров'ю твоєю земля наповнилася". Пров же мовить: "Те бачу, що коли тіло моє заради Христа страждає, тоді душа моя зцілюється й оживлюється". Повелів тож суддя святого перестати бити і каже: "Зв'яжіте йому залізом руки й ноги і в темницю вкиньте, і не давайте нікому приходити до нього, щоб ніхто про нього не потурбувався".

Потому за антипатовим повелінням третій християнин був поставлений на суд і про ім'я запитаний. Відповів: "Християнин я". Антипат же мовить: "Ті, що перед тобою були, ніякої користі від того імені не знайшли, тож тобі подобає інакше відповідати". Він же сказав: "Загальне мені серед людей ім'я Андроник". Максим, антипат, рече: "Якого ти роду, Андрониче?" Відказує Андроник: "Чесного роду я є, син одного з найперших громадян ефеських". Максим-антипат мовить: "Пожалій себе і послухай мене, як батька: ті, що перед тобою були і говорили безумно, нічого для себе не віднайшли, ти ж пошануй богів, що є князі й батьки наші". Андроник відказує: "Добре їх назвав ти батьками, бо ви батька маєте сатану і є синами диявольськими, котрі творять діла його". Максим-антипат мовить: "Невже юність твоя зневажає мене: чи ж не відаєш, що наготовані тобі великі муки?" Відповідає Андроник: "Гадаєш, мучителю, що я безумний, що буду менший від попередників моїх, страждальців: готовий я на усякі муки". Мучитель же мовить: "Оголіть його і, прив'язавши, повісьте". Сотник же Димитрий каже до Андроника: "Окаянний, послухайся повеленого, перш ніж відпаде плоть твоя від кісток твоїх". Відповів Андроник: "Ліпше хай загине тіло моє, щоб не учинили душі моїй, що захочете". Максим же, антипат, рече: "Погодься з нами і поклади жертву богам спершу, тоді не загинеш". Відказав Андроник: "Від юності моєї ніколи не служив ідолам, то й тепер не принесу їм жертов". Максим-антипат рече: "Раньте тіло його". Анксій же, сотник другого військового полку, який стояв там, мовить до Андроника: "Повинуйся антипатові, він батьком твоїм є за літами, добре тобі раджу". Відповів Андроник: "Старий, а не маєш розуму, таку раду мені даєш, щоб поклонився каменю і щоб поклав жертву бісам". Коли ж били його, мовить антипат: "Чи не відчуваєш болю в тих муках, окаянний, пощо сам себе не помилуєш і не відступиш від марноти тієї, що не може спасти тебе?" Відповів Андроник: "Це, що ти називаєш марнотою, є для мене, що надіюся на Господа, вельми добрим ісповіданням, твоє ж мудрування тимчасове і вічною помре смертю". Антипат каже: "Хто тебе навчив безуму тому?" Відповідає Андроник: "Слово, що оживлює і в ньому оживлюємося, маючи на небесах Господа, надію нашого воскресіння". Максим-антипат мовить: "Залиш безумство своє, перш ніж почнемо тебе лютішими муками ураняти". Відказує Андроник: "Тіло моє перед тобою є покладене, маєш владу, що хочеш, чини!" Антипат рече: "Бийте його міцно в уста!" Відповідає Андроник: "Хай побачить Господь, що мене, як людиновбивцю, мучиш!" Антипат каже: "Повелінь царських не слухаєш і ні у що береш суд мій!" Андроник говорить: "Я на Бога уповаю, на милосердя Його й правду сподіваюся і через те страждаю". Суддя ж мовить: "Чи згрішили царі, о смерті достойний?" Відказує Андроник: "Согрішили воістину, коли ж бо захочеш правдивим розумом збагнути, пізнаєш, що великий гріх є та беззаконня приносити бісам жертви". Наказав мучитель тим, що били: "Поверніть і коліть боки його". Андроник же сказав: "Перед тобою я є, муч плоть мою, як бажаєш!" Коли те сталося, каже Андроник: "Укріпися, плоте моя!" Мучитель рече: "Невдовзі знищу тебе!" Відповідає Андроник: "Не боюся погрози твоєї, думка моя ліпша є, чим більше замислив злоби твоєї, отож і байдуже мені про муки". Він-бо наказав слугам: "Накладіть на шию його заліза і, ноги скувавши, під сторожею тримайте!"

Через деякий час знову Нумерій Максим, антипат, сів на судищі, і поставлені були християни на катування: спершу Тараха, як старшого літами, — суддя принуджував принести жертву, честь йому обіцяючи. Коли ж Тарах не тільки не підкорився, але й грубо судді відповідав, тоді повелів каменем йому розбити вуста і зуби вибити, а тоді рече до слуг: "Принесіте вогню і, простягши руки його, покладіть на них!" Тарах же мовить: "Не боюся тимчасового твого вогню, боюся, щоб колись, якби зволив нечестю твоєму, не впав у вогонь непогасимий". І коли було покладено вогонь на руки його, каже антипат: "Це спалюються вогнем руки твої, пощо-бо не полишаєш безумства свого і не покладеш жертви богам?" Відповідає Тарах: "Жорстокістю своєю хочеш привести мене до цього безуму, щоб погодився із волею твоєю, але знай, що з поміччю Бога мого міцний я в усьому і готовий на всі, які готуєш мені, муки".

Після цього повелів повісити його стрімголов і підкласти під нього сморідкого диму, також оцту лютого, із сіллю та синапом змішавши, влити в ніздрі його. Мучили усяко й Прова, так само й Андроника, б'ючи і палячи, гострим заліззям шарпаючи і сіллю рани посипаючи, але, не досягши нічого, повелів до завтра стерегти їх в узах.

Назавтра рече антипат до сотника Димитрія: "Клич мені нечестивих християн". Мовить сотник: "Ось стоять перед тобою, пане!" І каже антипат до Тараха: "Чи ще муки, і рани, й узи тобі не допекли? Послухай мене, Тараху, покинь свою віру, котра тобі без користі, поклади жертву богам, ними усе тримається!" Відповідає Тарах: "Не буде їм добре ніколи, навіть якби вони керували цим світом; їм-бо уготовано вогонь і вічні муки, і не тільки їм, але й усім, котрі волю їхню творять". Рече антипат: "Не перестанеш огуджувати нечестиво? Чи ж не знаєш, що через безсоромні слова твої відітну тобі голову й так скоріше дістанеш кінця мукам?" Відповідає Тарах: "Такий намір спочатку був, щоб швидкою смертю скорочений був біль мій. Тепер же продовж мені муки, хай росте в Господі подвиг віри моєї". Сказав антипат: "З тобою і друзі твої мають страждати і за законом померти". Відповів Тарах: "Безумно говориш, обіцяючи нам смерть, ті-бо напевне вмирають, котрі творять зло, ми ж не відаємо зла, але

1 ... 42 43 44 ... 107
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Житія Святих - Жовтень, Данило Туптало», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Житія Святих - Жовтень, Данило Туптало"