Читати книгу - "Житія Святих - Жовтень, Данило Туптало"

за Господа нашого страждаємо, сподіваємося від Нього прийняти воздаяння". Антипат каже: "Прокляті й нечестиві, якого воздаяння сподіваєтеся, зле і беззаконно живучи?" Відповідає Тарах: "Не подобає тобі, невірному, відати, яке уготував нам на небесах Господь воздаяння, заради Нього терпимо гнів ярості твоєї". Рече Максим: "Так до мене дерзновенно говориш, ніби друг ти мій мав бути?" Тарах відказує: "Не є друг я твій, але владу маю говорити, і цього мені ніхто заборонити не може. Бог мене укріпляє". Максим каже: "Я владу твою, яку маєш, викореню від тебе, нечестивий!" Відповідає Тарах: "Ніхто влади тієї від мене відняти не може: ані ти, ані царі твої, ані батько ваш — сатана". Максим-антипат рече: "Зв'яжіте його, оскільки безумний є". Відказує Тарах: "Коли б безумний був, погодився би на безчестя твоє". Коли ж зв'язали святого, говорить антипат: "Принеси жертви богам, перш ніж накладу на тебе муки за ділом твоїм". Відповідає Тарах: "Чини, що хочеш, але не подобає тобі, щоб загальні муки на мене накладав, оскільки воїном був, однак не думай, що боюся мук і хочу смиритися волі твоїй: наверни на мене всі, які вигадаєш, катування". Рече антипат: "Воїни завше за здоров'я царів своїх приносять жертви богам і сподобляються належної їм честі. Ти ж над усіх лихіший, бо і від вояцтва утік, і жертов принести не бажаєш, через те готуються тобі найлютіші муки". Говорить Тарах: "Чого яришся, тобі кажу: твори, що хочеш, нечестивий!" Максим рече: "Не гадай, що відразу тебе погублю, але, не припиняючи, мучити і знищувати тебе буду, рештки твоєї плоті віддам звірам на розтерзання". Тарах мовить: "Не обіцяй словами, але ділом швидко чини, що хочеш чинити". Максим каже: "Гадаєш, що по смерті твоїй якісь жінки з ароматами поховають тіло твоє, але й про це маю дбання, щоб до кінця погубити мощі твої". Відповідає Тарах: "І тепер над тілом моїм і по смерті чини, що хочеш!" Максим говорить: "Спершу поклади жертви!" Тарах відказує: "Безумний, багато разів мовив, що не покладу". Максим же, мучитель, до слуг рече: "Забийте йому лице і вуста". Коли били його, говорив Тарах: "Лице моє побив ти, душу ж мою оживив". Мучитель каже: "Окаянний, відійди від марнотних думок твоїх і поклади жертви богам, тоді зможеш од мук цих збавитися". Відповідає Тарах: "Гадаєш, що я безумний і що, на Господа уповаючи, не маю жити в небесах? Ти дочасно плоттю живеш, душу ж свою навіки погубиш!" Антипат же рече до слуг: "Рожни розпаліте і до щелеп його прикладіть!" Це терплячи, мовив Тарах: "І більше цього хоча учиниш, не відвернеш раба Божого, щоб поклав жертви богам". Тоді суддя повелів принести лезо: вуха йому відрізати, і шкіру із голови здерти, і вугілля вогняне на голову покласти. Тарах же говорить: "Коли й з усього тіла здерти повелиш, не відступлю від Бога мого, що мене міцно тримає, — щоб витримав я знаряддя твоєї злоби!" Коли все те сталося, рече антипат: "Заберіте рожни і, більше розпаливши, під пахву йому підкладіть". Тарах же терпів та й каже: "Хай побачить Господь з небес і нехай судить тебе!" Запитав антипат: "Якого Господа прикликаєш, проклятий?" Тарах же відповідає: "Його не знаєш, котрий воздає кожному за ділами його". Антипат же повелів його під сторожу взяти і другого на катування привести.

І мовить Димитрій-сотник: "Ось, пане, стоїть перед тобою Пров". Антипат же рече: "Раджу тобі, Прове, щоб не впав у муку, як спершу, бо ті, що перед тобою були, пробували в своїй запеклості, ти ж покайся щодо цього, а тепер принеси жертви, тоді від нас і богів пошанований будеш". Відповів Пров: "Думка наша єдина є, єдиним серцем служимо ми Богові, не сподівайся від нас чогось іншого почути, вже бо чув і бачив ти, що не зможеш нас одвернути від Бога, тож-бо стою оце перед тобою і на жахаюся грози твоєї. Що ж чекаєш більшого?" Антипат каже: "Погодились у злобі своїй, богів відкинувшись". Тоді повелів, зв'язавши, повісити його стрімголов і говорить: "Пожалій тіло своє раніше, ніж будеш мучений, бачиш-бо, які тобі вготовано муки". Відповідає Пров: "Чини, що хочеш, все приготовлене на мене лихо на втіху душі моєї буде". Антипат же рече до слуг: "Розпаліте рожни й осмаліть боки його, щоб не був безумний". Каже-бо Пров: "Наскільки за безумного мене вважаєш, настільки премудрий пробуваю в законі Господньому". Знову мовить антипат до слуг: "Розжареними рожнами простроміть хребта йому!" Пров же терпів, кажучи: "Хай бачить у небесах Господь моє смирення й терпіння".

По тому повелів мучитель принести жертвенні м'ясо та вино й рече: "Влийте вино і м'ясо вкладіть у вуста його". А коли слуги те чинили, сказав Пров: "Хай догляне Бог із висоти престолу свого і хай бачить насилля це й осудить суд твій!" Суддя ж говорить: "Багато перетерпів ти, окаянний, а це вже жертву ти прийняв". Відповів Пров: "Нічого великого не вчинив ти, насилля мені чинячи, Господь знає волю мою!" Максим-суддя рече: "І їв ти, і пив ти жертвенне". Відповідає Пров: "Знає Господь і бачить насилля, яке терплю". Максим-антипат каже: "Розпеченими рожнами коліть голінку його". Пров же мовить: "Ні вогонь, ані муки, ані батько твій сатана не можуть відторгнути раба Божого від ісповідання Його". Антипат же говорить: "Цвяхи гострі розпаліть і вбийте в руки його". Пров же рече: "Дякую Тобі, Господи, що й рукам моїм дав страждати за ім'я Твоє!" Каже антипат: "Через численні муки згубив ти розум". Відповідає Пров: "Велика твоя влада не тільки тебе обезуміла, але й осліпила, бо що твориш, не відаєш!" Антипат рече: "Немічний у всьому тілі, таке на мене смієш казати, поскільки очі ще твої залишив цілі. Виколіть йому очі!" Коли це вчинили, Пров мовив: "І очі тіла мого відняв ти, але ніколи не зможеш відняти живих очей віри". Антипат каже: "Після таких мук, чи сподіваєшся бути живим, чи гадаєш, що залишимо тебе померти мирно?" Відповідає Пров: "Про те дбаю, щоб здійснити добре й певне ісповідання, і хай від тебе буду вбитий без милосердя". Говорить до слуг антипат: "Візьміть його звідси і, зв'язавши, добре стережіть, щоб хтось із знайомих його не прийшов до нього і не вихваляв його в безбожній непокорі".

По тому рече: "Приведіть мені Андроника". Відказує сотник: "Ось стоїть перед тобою, пане!" І мовить антипат до Андроника: "Поклади жертви богам, тоді звільнений будеш од вуз". Відповідає Андроник: "Не буде того ніколи, о мучителю,