Книги Українською Мовою » 💛 Інше » Наодинці з собою 📚 - Українською

Читати книгу - "Наодинці з собою"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Наодинці з собою" автора Марк Аврелій Антонін. Жанр книги: 💛 Інше. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 43 44 45 ... 62
Перейти на сторінку:
(σβήσις, ἀποσβήσις, σβέννυμι, αποσβέννυμι) III, 1; IV, 1; IV, 19; V, 30; VI, 15; VII, 2; VII, 24; VIII, 25; VII, 32; IX, 7; XI, 3; XII, 5; XII, 15

Одна з гіпотез стоїків щодо смерті полягає в тому, що смерть є згасанням вогнистої (тобто взятої від всесвітнього творчого вогню — насінного* розуму*) частки. Поступове згасання починається ще за життя істоти.

здержливість (ἐγκράτεια) VIII, 39

Налаштування* не виходити за межі того, що згідне з правним* розумом*.

Зевс: див. бог*.

зіщулення, зіщулюватися (συστολή, συστέλλω) I, 17; II, 10

Переважання доцентрового напружного поруху душі* внаслідок деяких емоційних станів. Відповідний грецький термін запозичено з медичної лексики, де він означає скорочення.

знання природи (φυσιολογία); пізнавати природу (φυσιολογέω) III, 3; VIII, 13; IX, 41; X, 9; знавець природи (φυσιολόγος) VIII, 50; IX, 41; X, 31

Одна з частин традиційного поділу античної філософії на знання природи, тобто фізику, знання звичаїв (у стоїків — знання пристрастей), тобто етику, та діалектику (тобто логіку). Оскільки природнича тематика переважала у філософів-досократиків, то ще відтоді усталилося окреслення «знавець природи» як синонім до «філософа». Цей слововжиток набуває нового сенсу у вченнях стоїків, які вважали життя за природою* найвищою метою людини і ознакою мудреця (знавця природи); таким чином, вони надали пізнанню природи ще й морально-етичного, а відтак і загальнофілософського значення.

існування (ὑπόστασις) IX, 1; X, 5; існувати (ὑφίστημι, ὑπάρχω) IV, 14; IX, 25; IX, 42; X, 9

Буття у вигляді окремого предмету*, наділеного, завдяки напружному* порухові духу*, якостями й цілістю, тривкими впродовж певного часу.

керівна частка (τὸ ἡγεμονικόν) II, 2; III, 4; III, 9; IV, 38; IV, 39; V, 3; V, 11; V, 26; VI, 8; VI, 36; VII, 5; VII, 16; VII, 17; VII, 22; VII, 28; VII, 33; VII, 55; VII, 62; VII, 75; VIII, 3; VIII, 43; VIII, 48; VIII, 56; VIII, 61; IX, 7; IX, 15; IX, 18; IX, 22; IX, 26; IX, 34; IX, 39; X, 24; XI, 18; XI, 19; XI, 20; XII, 1; XII, 2; XII, 3; XII, 33

Частина душі*, яка є центром всіх течій* духу* в тілі й організує живу істоту як психофізичну цілість. В розумній істоті керівна частка є осідком ума* (обидва терміни часто вживаються як синоніми), однак не лише його: вона також є джерелом уявлень* та устремлінь*. Повним синонімом є грецький термін «θυμός», який традиційно перекладають словом «серце».

кривда, кривдити, кривдне: див. справедливість*.

кругообіг, кругобіжне (περίοδος, περιοδικόν) V, 13; V, 32; X, 7; XI, 1; XII, 1

Стоїки вважали, що Всесвіт* розвивається не лінійно, а циклічно, щоразу повертаючись до початку — всесвітнього спломеніння*, після якого знову народжується й у новому кругообігу достеменно повторює всі події попереднього.

лаштувати(ся): див. устрій*.

легке серце: див. погідне серце*.

лякатися: див. страх*.

матерія (ὕλη) IV, 1; VI, 5; VII, 23; VII, 58; VII, 68; VIII, 3; VIII, 35; VIII, 50; IX, 9; IX, 14; IX, 36; IX, 37; X, 31; X, 33; X, 34; XII, 7; XII, 10; XII, 18; XII, 27; матеріальне (ὑλικόν, ἔνυλον) IV, 20; IV, 21; V, 13; VII, 10; VII, 29; VIII, 11; IX, 25; XII, 29

Пасивне, без'якісне й неоформлене начало Всесвіту*, якому надає якості, форми, руху й сенсу причинове* начало — розум*. Вживається також у переносному значенні щодо подій та обставин (зокрема, серединних речей*), чий етичний статус залежить від діяльної настанови розумної* істоти.

мати на серці: див. брати до серця*.

мати на умі: див. брати на ум*.

мислення, мисляче, мисленне (νοερόν) II, 12; III, 7; IV, 4; IV, 5; IV, 29; VII, 9; VII, 55; VII, 72; VIII, 2; VIII, 7; VIII, 41; VIII, 54; IX, 8; IX, 9; IX, 39; XI, 20; XII, 2; XII, 3; XII, 30

Наділеність умом*, здатність мислити*, виступання результатом мисленної діяльності.

мисль, мислити: див. думка1*.

мистецтво, ремесло (τέχνη) IV, 2; IV, 20; IV, 31; V, 1; V, 14; VI, 16; VI, 35; VII, 68; VIII, 50; XI, 5; XI, 10; XI, 37; мистецьке (ἔντεχνον, τεχνικόν) V, 32; VI, 14; VII, 54; XI, 10; митець, ремісник (τεχνίτης) V, 8; VI, 35

Антична традиція окреслює мистецтво або ремесло (розрізнення цих понять — продукт пізньомодерної доби) як наслідування природи. Наслідування завжди гірше за оригінал, тож і мистецтво не може бути досконалішим за природу; особливої сили ця теза набула в Платона, який вважав мистецтво подвійним наслідуванням: мистецтво — наслідування світу речей, який сам є недосконалим наслідуванням світу ідей. З іншого боку, той-таки Платон вдається до метафори мистецтва, виводячи образ творця Всесвіту як досконалого Ремісника (Деміурга). В дусі цієї метафори стоїки порівнюють розум* Всесвіту* як творче, причинове* начало із митцем, який обробляє сировину, тобто матерію*, згідно з правилами свого мистецтва, тобто згідно із законами природи*: за одним із визначенням стоїків, мистецтво полягає в тому, щоб «творити за певним шляхом і методою». Відтак кожне згідне з природою налаштування*, устремління* чи діяння є мистецьким, а подекуди й саму природу звано митцем.

мужність, мужнє (ἀνδρεία, ἀνδρεῖον, ἀρρηνικόν) I, 2; III, 6; III, 11; V, 12; VIII, 1; XI, 18

Чеснота, яка полягає в знанні того, що страшне*, а що не страшне, тобто що є вартим, а що не вартим ухиляння*.

налаштування (διάθεσις) IV, 25; IV, 33; V, 20; V, 25; V, 28; V, 34; VI, 30; VII, 66; VIII, 47; IX, 6; IX, 42; X, 1; X, 2; налаштовувати(ся) (διατίθημι, διάκειμαι) I, 7; I, 17; II, 12; VI, 5; XI, 13

Тривка внутрішня постава (в людини — передусім моральна та емоційна) і відповідна настанова до дії.

належне, належить (τὸ καθῆκον, καθήκει) I, 12; III, 1; III, 16; VI, 22; VI, 26; X, 3; XII, 17

Дія, котра, хоч і обґрунтована розумово, і згідна з природою, і навіть конечна для того, щоб не схибити, — сама собою не належить до чесноти, оскільки зумовлена принагідним станом*, а не тривким налаштуванням*.

напружне, напружуватися: див. потуга*.

насінне (σπερματικόν) IV, 14; IV, 21; VI, 24

Характеристика розуму* Всесвіту* (насінний розум), яка вказує на його здатність через спільний подих* всіх частин Цілого* проймати їх своїми вогнистими частками. Ці частки насінного* розуму* є начатками (сіменем), які зароджують в неоформленій матерії* все різноманіття предметів*, а в

1 ... 43 44 45 ... 62
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наодинці з собою», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наодинці з собою"