Книги Українською Мовою » 💛 Інше » Наодинці з собою 📚 - Українською

Читати книгу - "Наодинці з собою"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Наодинці з собою" автора Марк Аврелій Антонін. Жанр книги: 💛 Інше. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 44 45 46 ... 62
Перейти на сторінку:
тих істотах, чия природа* це дозволяє, — розвивається в їхній власний ум* і розум. Отож ця характеристика всесвітнього розуму розкриває механізм його дії (на матерію*) як причинового* начала. Вчення про насінний розум у стоїків перейняли ранньохристиянські письменники-апологети, зокрема Юстин Мученик (або Філософ): щоправда, всесвітнім сіячем у них виступає не розум (λόγος) — творчий вогонь, а Слово (λόγος) Бога-Отця.

насолода, насолоджуватися (ἡδονή, τὸ ἡδύ, ἤδομαι) II, 10; II, 11; II, 12 II, 16; II, 17; III, 2; III, 3; III, 4; III, 6; IV, 3; IV, 12; V, 1; V, 5; V, 9; V, 31; VI, 34; VIII, 8; VIII, 10; VIII, 14; VIII, 19; VIII, 37; VIII, 39; VIII, 41; IX, 1; X, 1; X, 30; X, 33; XI, 2; XI, 19; XII, 8; XII, 34

Нерозумне* збудження, розширення душі* від гаданого* добра.

негнівливість: див. гнів*

незворушність, незворушне (ἀταραξία, ἀτάρακτον, ἀτάραχον) IV, 24; IV, 37; VII, 16; IX, 31; IX, 41; XII, З

Відсутність в душі хвилювань*; синонім до безпристрасності*.

неправедність, неправедне: див. справедливість*.

неприродне: див. природа*.

нерозумне: див. розумне*.

несправедливість, несправедливе: див. справедливість*

нечестиве: див. честивість*.

обіймати умом (νοέω, κατανοέω) V, 8; VI, 30; VII, 30; VIII, 1

Термін, що охоплює загалом усі процеси творення в умі* понять*. Пор. брати на ум*, помисел*.

обоятність, обоятне (ἀδιαφορία, ἀδιάφορον) V, 20; VI, 32; VI, 41; VII, 31; VIII, 56; XI, 10; XI, 16

Належне ставлення до серединних речей*, тобто невизнання їх ні за добро, ні за зло.

одушевлення (ψύχωσις) XII, 24

Стоїки вважали, що плід, який перебуває в утробі, не має душі*, оскільки не дихає, а набуває її щойно після народження, з першим подихом вбираючи в себе частку всесвітнього духу*.

опінія (δόξα) III, 4; VII, 68; IX, 27; гадка (οἴησις) IV, 12; IX, 34; XII, 27; гадати, складати гадку (οἴομαι, δοκεῖ) I, 9; VI, 16; VI, 42; VI, 57; VII, 35; VII, 44; X, 7; гадане (δοκοῦv) I, 8; I, 16

У Платона опінія вважається найвищим можливим досягненням дискурсивного мислення (на противагу істинному знанню, яке можна здобути лише безпосереднім спогляданням ідей); згодом ця настанова вилилася в поміркований скептицизм Платонових ранніх послідовників. На відміну від них, стоїки вважали опінію непевним визнанням*, окрім якого може існувати й певне, тобто осягнення*. Близькою до опінії є гадка — визнання, що уявлення* чи поняття* є осягальним, коли насправді воно таким не є.

осягнення, осягати (κατάληψις, (κατα)λαμβάνω) I, 16; IV, 22; V, 10; V, 12; VI, 30; VII, 54; XII, 28; осягальне (καταληπτικόν) I, 9; IX, 6; XI, 18

Осягальними є такі уявлення* й поняття*, які пов'язані з предметами*, а не є просто продуктом діяльності душі*; означення «осягального» переноситься й на розумові* дії над ними. Осягнення полягає в тому, що розум* впевнено й істинно визнає зв'язок поняття* чи уявлення* з предметами*.

переміна: див. перетворення*.

переставлення, переставляти(ся) (μετάστασις, μεθίστημι) V, 33; IV, 21; VI, 24; VI, 47; VII, 32; VIII, 25

Одна з гіпотез стоїків щодо смерті полягає в тому, що душа* померлої істоти виходить («переставляється») в довколишнє повітря, а згодом (або невдовзі по смерті, або під час спломеніння* Всесвіту*) стає вогнем і приєднується до насінного* розуму*.

перетворення (μεταβολή) II, 3; II, 17; IV, 3; IV, 14; IV, 21; IV, 36; IV, 42; V, 13; V, 23; VII, 18; VII, 47; IX, 1; IX, 21; IX, 28; IX, 32; IX, 35; X, 18; XI, 17; XI, 35; XII, 23; перетворювати(ся) (μεταβάλλω) II, 17; IV, 3; IV, 21; IV, 36; V, 13; VI, 4; VII, 18; VII, 25; VIII, 6; VIII, 18; VIII, 50; IX, 19; IX, 21; IX, 28; IX, 36; X, 7; X, 11; X, 31; XI, 17; XII, 21; переміна (ἀλλοίωσις, ὲτεροίωσις) IV, 21; IV, 39; VI, 15; IX, 19; IX, 28; X, 7

І повний перехід одних предметів* в інші (перетворення), і зміна окремих їхніх атрибутів (переміна) є питомою рисою Всесвіту* і — парадоксально — запорукою його сталості, адже всяка зміна відбувається згідно з природою* того чи іншого предмету*, яка, своєю чергою, є часткою природи Цілого*.

підлаштовувати(ся): див. прилаштовувати(ся)*.

плинність: див. потік*.

погідне серце (τὸ εὔθυμον) I, 15; III, 16; IV, 24; X, 22; легке серце (θυμηδία) VII, 68

Відсутність впливу пристрастей* на керівну частку*. Пор. серце*.

подих: див. дух*.

пожадання (ἐπιθυμία, πόθος) II, 10; VII, 16; VIII, 29; IX, 40; XII, 19; XII, 31; пожадати, прагнути (ἐπιθυμέω, ἐπιποθέω, ποθέω) I, 6; I, 17; III, 7; IV, 3; IV, 32; VI, 10; IX, 40; X, 1

Нерозумне жадання* гаданого* добра.

помисел, помишляти (ἐπινόησις, ἐπινοέω) I, 3; I, 16; II, 2; IV, 32; IV, 40; V, 12; IX, 30; IX, 32; X, 6; X, 18; X, 27

Процес утворення в умі* тих понять*, що не є осягальними* уявленнями, тобто не пов'язаних безпосередньо з предметами*. Пор. брати на ум*.

поняття (ἔννοια) І, 9; І, 17; II, 12; III, 2; VIII, 19

Поняття є частковим випадком уявлення*: йдеться про ті уявлення розумної* істоти, які виникають характерним для неї способом — в умі*. На підставі понять відбувається діяльність розуму*, як-от визнання* та судження*. Поняттю, що є осягальним* уявленням*, відповідає грецький термін «ἔννοια», а такому, що не є осягальним, — «ἐννόημα». В українському перекладі розрізнення цих двох видів понять випливає з контексту.

порив, поривне: див. устремління*.

потік, течія, плинність (ῥύσις, ῥεῦμα) II, 17; V, 10; V, 23; VI, 15; VI, 43; текти, випливати, витікати (ῥέω) II, 3; IV, 33; XII, 2; XII, 26; витік (ἀπόρροια) II, 4

Метафора течії, потоку, яка вказує на мінливість і неперервне становлення тілесного світу, має давню традицію в античній філософії. Найвідоміше її формулювання — знаменитий вислів, приписуваний Гераклітові: «Все тече», — набуває нового, буквального значення у стоїків, які пояснювали природні процеси і у Всесвіті*, і в людині за допомогою потоків матерії*, духу* й причинового* начала — розуму*, а також потуги*, спричиненої цими потоками. Джерелом, з якого беруть витік потоки, є насінний* розум Всесвіту.

потуга (τὸ εὔτονον) VI, 30; напружне (τονικόν) VI, 38; пружитися, напружуватися (ἐντεινομαι, κατεντείνομαι) IV, 3; X, 31; рівнонатужність (τὸ ὁμότονον) I, 14

Дух*, або подих*, який проймає цілий Всесвіт*, створює в ньому потугу, що поширюється в двох

1 ... 44 45 46 ... 62
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наодинці з собою», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наодинці з собою"