Читати книгу - "Крило метелика (частина 1), Кіра Леві"

Я йшла з дітьми трохи позаду групи чоловіків. І розпитувала Маргариту про наші перспективи з одягом.

— Я розрахувала, що з автомобільного брезентового чохла вийде чотири пари штанів, — відповіла вона на моє запитання.

— Мало, — розчаровано зітхнула я. — Думала, більше вийде.

Жінка посміхнулася, розглядаючи Геннадія і Матвія, які йшли попереду.

— Наші чоловіки, крім твого Іллі, габаритні клієнти. І модель я використовувала, як для робочих штанів — з вільними штанинами. Завужені штани навряд чи хто оцінить у наших умовах. Після розкрою ще залишився шматок на половину штанів. Чим би його доповнити? Що скажеш?

Все вірно. З усіх чоловіків худорлявими можна назвати тільки матросів. Але й то, хлопці зовсім молоді, ще рости будуть.

— Треба подумати...

Задумавшись, пропустила момент виходу на пляж. Люди натовпом переміщалися, я разом з усіма.

Спочатку дивилися на річку. Потім біля поламаної вітром парильні обговорили її ремонт. Витягли з імпровізованої ванни мокру шкуру печерного лева. Вона наситилася мильною водою і стала надважкою. Довелося її вичавлювати, накручуючи на товсту жердину. Шкура вивалялася в піску, але нікого це не турбувало. Треба було знову її скоблити й розминати. Рита згадала, що раніше шкури натягували на дерев'яні рами й обкурювали димом багаття, щоб позбутися комах.

Ми з Лізою та Аліною пройшлися далі пляжем. Дивлячись на протилежний високий берег і штовхаючи дрібні камінчики, я думала про швидку подорож. Річка до цього часу заспокоїлася, але вода після дощу стала брудною. Це помітили й дівчата.

— Добре, що ми накип'ятили води до грози, — дівчата говорили одна з одною.

— А якби ні? Воду ж можна якось фільтрувати.

— Поліна Михайлівна має знати, — перевела на мене стрілки Єлизавета.

— Найдоступніший варіант — пропустити воду через фільтр із піску і товченого деревного вугілля, — відповіла я. — Тільки перед використанням пісок потрібно добре прожарити на багатті. Так можна позбутися великих частинок забруднення. А кип'ятіння врятує від бактерій і вірусів.

— Не замерзли? — до нашої групи підійшов Лев Аркадійович. Він дбайливо обійняв доньку і поцілував у скроню. Мені подобалося їхнє уважне ставлення одне до одного.

Не встигли ми відповісти, як почувся крик Іллі з іншого кінця пляжу.

— Скло!

Хлопчика відразу обступили всі, хто був ближче до нього. Мені довелося протискуватися між високими та широкоплечими чоловіками, щоб сунути свій ніс у коло.

На долонях Іллі лежала оплавлена скляна трубка довжиною близько двадцяти сантиметрів і діаметром близько чотирьох. Зовні вона була обліплена припаяним піском.

— Це фульгурит. Скло блискавок, — пояснила знахідку. — Його ще називають громовими стрілами. Ми бачили з Львом Аркадійовичем, як під час грози в пляж ударила блискавка. Електрична дуга блискавки за частки секунд розплавляє пісок, розжарює повітря і водяну пару до величезних температур. Відбувається вибухоподібне зростання тиску повітря між піщинками і його розширення. Повітря, що розширюється, утворює циліндричну порожнину всередині розплавленого піску. А подальше швидке охолодження фіксує фульгурит — скляну трубочку в піску.

Усі захотіли помацати знахідку, потримати в руках. Але я не подумала попередити, що фульгурити крихкі. Скляна трубочка не витримала загального інтересу і тріснула в руках чергового дослідника. Ілюшка розчаровано застогнав.

Бачачи засмучення на дитячому личку, запропонувала:

— Хлопці, якщо вам цікаво, то можна покопатися в піску в тому місці, де знайшли цю трубочку. Під час удару блискавка продовжує гілкуватися і в землі. Але зараз практичного застосування фульгуриту ми не знайдемо.

У наш час їх використовують у виготовленні ювелірних прикрас або виставляють як експонати в музеях геології.

— Ну, не обов'язково використовувати! Це ж просто цікаво, все одно, що шукати скарби! — Аня Соболєва сіла на коліна і почала розгрібати підсохлий до вечора пісок. Ілюшка не відставав. До них приєдналися і Ліза з Аліною, і матроси, і навіть Рита. Решта не вважали, що забава варта уваги, і знову розбрелися хто куди.

Велика частина чоловіків обступила парильню. Каркас швидко вирівняли. Кам'яне коло навколо вогнища поправили. Вирішили, що стіни тепер будемо робити з жердин, зв'язуючи їх одну з одною на кшталт плоту. Щілини в ідеалі можна законопатити мохом або водоростями. Після того, як вода спала, водоростей на березі валялося чимало.

— Гарна це справа банька, — Соболєв-старший із Денисом Степановичем влаштувалися на колоді неподалік від спонтанного будівництва.

Панкратов хизувався в новій куртці з твідової оббивки автомобільних сидінь із флісовими рукавами з першого пущеного на шиття пледа. Його замшеві мокасини розтягнулися від вологи та шльопали на нозі, раз у раз спадаючи. Про білі штани взагалі мовчу. Але прання речей, у яких сюди потрапили люди, могли дозволити тільки ті, у кого вже був змінний одяг. Фактично всі жінки мали другий теплий комплект одягу. Чоловіки терпляче чекали моделі від Маргоші.

— Ага, вчора помився, кістки погрів, то ніби й веселіше стало, — погодився Денис. — О, дивись, Ілонка прокинулася.