Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Врятувати президента, Марчін Цішевський 📚 - Українською

Читати книгу - "Врятувати президента, Марчін Цішевський"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Врятувати президента" автора Марчін Цішевський. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 43 44 45 ... 83
Перейти на сторінку:
голос.

- Добрий вечір, Павле.

- У мене є дещо для вас. Відповідно до договору.

Вона вагалася. Як завжди, співрозмовник говорив тихо, без зайвої експресії, але вона відчувала, що він хоче сказати їй щось справді важливе. І їй здалося, нібито він поспішає.

- Я йду на зустріч.

- Думаю, вам варто це послухати. Зараз.

- Де ви?

- Недалеко.

Він сказав це таким навіюваним тоном, що вона озирнулася. Тоді вона назвала себе ідіоткою. Її телефон точно не випромінював дані геолокації, це було надзвичайно важко відстежити. Вона прикрила мікрофон рукою.

- Мені потрібно з кимось зустрітися, – сказала вона. – Я приєднаюся. Максимум десять хвилин.

Вайман кивнув. Він не питав, про що йдеться, повністю довіряв Лені. Ференц зупинив машину приблизно за півкілометра від президентського палацу. Лєна вийшла, а потім повернулася до розмови.

- Вулиця Хрущевського, біля Центру Культури, – повідомила вона.

- Почекай, – почула вона у відповідь. – Скоро буду.

Мабуть, він був дуже близько. Буквально через три хвилини до тротуару під’їхав бежевий фургон із тонованими вікнами, двигун якого нетерпляче гарчав. Лєна очікувала, що сяде ззаду, але, на її подив, відчинилися пасажирські двері. Вона навіть не встигла пристебнутись, як машина рушила. За кермом був її інформатор, один із найбагатших людей України, фінансовий магнат із величезним впливом на національну (і, можливо, не тільки національну) політику. Він їхав швидко, нервово, часто дивлячись у дзеркала. Вони були в машині самі, без охоронців.

- Війна почнеться сьогодні ввечері, – оголосив він без передмови. – Повномасштабна війна, а не локальні дії. Прийми це як належне.

Жінка ковтнула слину. У певному сенсі вага інформації до неї не доходила. У неї не було особистого досвіду повномасштабних операцій. Вона ніколи не бачила фронту чи справжнього бою, навіть здалеку.

- По-друге, однією з цілей атак буде Київ. – Він раптом проїхав повз автомобіль, який, на його думку, їхав занадто повільно. Лєна боляче вдарилася скронею об стійку. Чоловік навіть не глянув на неї. – І зміна влади. Це базова річ. Вони сподіваються вбити Зеленського або принаймні змусити його втекти. Росіяни не очікують великого опору. Вони організували державний переворот. Сьогодні ввечері, через годину, може, дві. Мабуть, у його найближчому оточенні є хтось, хто збирається відкрити двері штурмовій групі.

Лєна відчула поколювання в животі. Вона знала, що співрозмовник не буде дошкуляти їй чутками. Він заробив колосальні гроші в тому числі й тому, що інформація, яку він отримав, виявилася на сто відсотків точною. "Кріт" в оточенні Зеленського означав щось набагато серйозніше, ніж простий витік інформації.

- Хто знає? - вона запитала.

- Ніхто, – парував він. Обоє зрозуміли, що це, м’яко кажучи, евфемізм. Олігарх діяв не особисто, він користувався надійними посередниками. Хтось мав знати. "Ніхто конкретний", — виправив він через деякий час, побачивши, що Лєна більше не ставить запитання.

- Наскільки глибоко сидить кріт?

- Я ж сказав: якнайглибше. У найближчому оточенні Зеленського.

Мокржицька вилаялась про себе. Київський відділ польської розвідки намагався допомогти чим міг, але насправді всі сподівалися, що українці самі розв’яжуть проблему. Інформація від поляків про крота покаже, що господарі не контролюють власне подвір’я. Вдруге за один день виявиться, що поляки мають кращі джерела. Наслідки поставлять під загрозу делікатні польсько-українські відносини, зіткані з мілких місць і роздратування. Тим паче, що в адміністрації, уряді та бізнесі не бракувало людей з дуже негативним ставленням до Польщі.

Для відміни, тепер їй стало гаряче.

- Детальніше, – попросила жінка.

- Це те, що мені відомо, — сказав він, уперше за всю історію їхніх зустрічей виявляючи роздратування. – Інша справа: ранкова стрілянина. Ціллю був полковник Москалевич, один із заступників керівника одного з ключових управлінь ФСБ. По ньому стріляли люди, найняті ГРУ.

Вони переходили до суті.

- Чому?

- Москалевич хотів перейти на другий бік.

- Зрозуміло. Вони затикали витік.

- Не до кінця. Москалевич був частиною великої гри. Я думаю, що все ще так.

Жінка уважно подивилася на нього. Його слова були загадкою. Чи знав він, що Москалевич мертвий? Вона не могла судити. Чоловік зосередився на водінні. Краплинки поту блищали на його лобі, а руки стискали кермо. Таким вона його ніколи не бачила.

- Яка гра? – запитала вона, впевнена, що він їй не відповість. Це торкалося суті справи: перевірки наданої росіянином інформації.

- Розкриття менших секретів, щоб приховати більші.

Лєна надставила вуха.

- А щось конкретніше?

- Замах на Зеленського – це лише перший етап, – продовжив олігарх, ніби не звертаючи уваги на питання. – Другий етап проходитиме одночасно з першим. Він встановлює війну і те, що буде після війни.

- Ти знаєш, що це буде?

- Це мають вирішити самі твої польські колеги, Лєна. А може, тобі більше подобається Дорота?

Жінка завмерла. Зміна теми її здивувала, а зміст повідомлення шокував. Її камуфляж видавався повним і щільним. Підготовка тривала досить довго, щоб передбачити всі загрози. Якби вона була надто самовпевненою, це можна було б пояснити її молодістю та відносно невеликим досвідом. Але старий лис, полковник Малішевський, також вважав, що виявити її справжню особу малоймовірно.

- Я не розумію, про що ти говориш.

- Я стільки разів давав зрозуміти, що ви повинні сприймати мене серйозно, – прогарчав чоловік. Він уже не міг терпіти; рум'янець злості наповз на щоки. – Ти здавалася надто ідеальною, щоб бути справжньою. Я перевірив вас, навіть без особливих труднощів. Ваш шеф — майор Філіп Вайман, так?

Викриття виявилося повним. Лєна відчула вагу пістолета на стегні. Їй це здавалося неймовірно недостатнім.

- Ви поставилися до мене, як до інструмента, – гарчав співрозмовник, як злий пес. – Ніхто цього не робить, ніхто. Ті, хто спробував, пошкодували.

Вона важко ковтнула через пересохле горло.

- Так чому ти мені допомагаєш?

Він мовчав. Можна було припустити, що йому самому було важко відповісти. Вони довго їхали, не кажучи ні слова. За вікном проминав Київ, оманливо строкатий, метушливий і нервовий.

- Одне запитання, – тихо сказала вона.

- Останнє. я мушу йти

- Звідки ти взяв цю інформацію? – запитала Лєна. Побачивши вираз на обличчі чоловіка, вона різко виправилася. – Я не запитую про конкретне джерело.

- Ти питаєш про себе чи про Москалевича?

- Про одне і про друге.

Він вперше подивився на неї. Здавалося, він зрозумів суть запитання. Його гнів минув, але Лєна все ще боялася. Було щось у ньому, чого вона не могла зрозуміти.

- Про вас мені розповіли наші. Спитайте їх, чи вони щільні, бо я не знаю. Мої російські

1 ... 43 44 45 ... 83
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Врятувати президента, Марчін Цішевський», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Врятувати президента, Марчін Цішевський"