Читати книгу - "Білий домініканець"

(1999), Уве Тімм «Пригоди поросятка Руді Рийки» (2006), Еріх Кестнер «Летючий клас» (2007), Крістіан Тільманн «Воротар на вигоні» та «Геть з поля, хлопці» (2007), Ґудрун Мебс «Я ж бо знаю, де висить ключ» (2009), Міхаель Енде «Джим Ґудзик і Машиніст Лукас» (2010), Вільгельм Гауф «Малий Мук» (2011) та ін., з польської — Ева Островська «Мама, Каська, я і гангстери» (2010), з російської — Олександр Грін «Пурпурові вітрила» (2012) та ін.

Інформація видавця

ББК 84(4Авт)

М 12

Перекладено за виданням:

Meyrink Gustav. Der weiße Dominikaner. Deutscher Taschenbuch Verlag, 2007.

Висловлюємо подяку за підтримку видання:

В оформленні книжки використано картину «Портрет Луки Пачолі і невідомого юнака» (бл. 1500 р.), яку приписують пензлю Якопо де Барбарі, та грав'юри і фотографії з мотивами старої Праги

Видавець Василь ГУТКОВСЬКИЙ

© Ґустав Майрінк, 2012

© Ігор Андрущенко, переклад, 2012

© Василь Ґабор, автор проекту, 2012

© Андрій Кісь, худ. оформл., 2012

© ЛА «Піраміда», 2012

ISBN 978-966-441-278-7

ПРИВАТНА КОЛЕКЦІЯ

Серія заснована у 2002 році

Літературно-художнє видання

Ґустав МАЙРІНК

БІЛИЙ ДОМІНІКАНЕЦЬ

Зі щоденника Невидимця

З німецької переклав Ігор Андрущенко

Видавець Василь Гутковський

Художнє оформлення Андрій Кісь

Комп’ютерне верстання Роман Івах

Літературний редактор Наталія Троян

Здано на складання 10.08.2012 р.

Підписано до друку 30.08.2012 р.

Формат 60x90/16. Папір офсетний.

Гарнітура Times New Roman. Друк офсетний.

Умовн. друк. арк. 10,25. Обл.-вид. арк. 11,22. Зам.

Літературна агенція «ПІРАМІДА»

Україна, 79006, а/с 10989.

м. Львів, вул. Промислова, 45.

тел./факс: (032) 242-31-31

е-mail: [email protected]

www.piramidabook.com

Надруковано з готових діапозитивів у друкарні ЛА «ПІРАМІДА»,

свідоцтво державного реєстру: серія ДК № 356 від 12.03.2001 р.

Майрінк Ґустав.

М 12 Білий домініканець : Зі щоденника Неведимця : роман / Ґустав Майрінк / З німецької переклав Ігор Андрущенко. — Львів : ЛА «Піраміда», 2012. — 140 с.

ISBN 978-966-441-278-7

Примітки

1

Раймунд Пеннафорте (між 1175 і 1180—1275). Кардинал і генерал Ордену домініканців (1238—1240), упорядкував декреталії папи Григорія IX і 1234 року видав перший кодекс з церковного права від часу ченця-правника Граціана, назвавши його «Decretalium Gregorii P. IX, libri V». 20 жовтня 1248 року був засуджений інквізицією.

2

Насправді Парісом звали другого сина Пріама і Гекуби (Гекаби), з ім’ям якого пов’язаний спалах Троянської війни. — Тут і далі прим. перекладача.

3

Цитата з трагедії В. Шекспіра «Гамлет» (Дія III, сцена І). Переклад Євгена Гребінки.

4

Насправді Ґаннібал утратив око внаслідок запалення, що стало наслідком пересування через Клузійські болота під час Другої Пунічної війни.

5

Так німецькою мовою перекладається латинська назва звичайної гвоздики (Dianthus).

6

Євангеліє від Івана 21. 22.

7

Євангеліє від Івана 21, 25.

8

Євангеліє від Івана 8, 58.

9

Євангеліє від Івана 21, 22.

10

Отруйний одяг убитого Гераклом кентавра Несса, що його вдягнув давньогрецький герой і вже не зміг з себе зняти. У переносному значенні — підступний подарунок.

11

У перекладі з грецької «Христофор» — той, хто сповідує Христову віру. Святий Христофор є, крім того, заступником усіх мандрівців.

12

Євангеліє від Івана 3, 30.

13

Євангеліє від Матвія 10, 39.

14

Йдеться про відому середньовічну легенду. Герої її, відомий своєю вченістю, замислився одного разу над відносністю часу, вичитавши фразу у Святому Письмі «в Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день!» (Євангеліє від Петра 2, 3, 8). Снуючи думки, він вийшов за межі монастиря, коли перед ним раптом пурхнула якась пташина і завела якусь чарівну пісню. Ступаючи слідом за нею, він, урешті-решт, увійшов у густий ліс і незчувся, як заснув. Коли пісня урвалась, і чернець вернув до монастиря, з’ясувалося, що за цей час спливло кілька десятків років (Goswin Peter Gath. Rheinische Legenden. — Greven Verlag, Köln, 1955. — S. 178—181).

15

Євангеліє від Луки 5, 23.

16

Слова так званої Лорентанської (від назви італійського містечка Лоретто) Літанії Пресвятій Богородиці, що виникла в XIII столітті.

17

У давньогрецькій міфології — підземне царство, переносно — світ мертвих.