Читати книгу - "Правдиві історії Чарівного Лісу. Випуск 1"

Життя його вже й так добряче провчило за ту брехню.

— Гаразд. Я тобі допоможу, але за однієї умови! Все, що в звірів випросив, вдаючи з себе хворого, їм повернеш!

— Добре-добре, обов'язково поверну! Обіцяю!

— Тоді залишайся у мене! А ти, дятле, лети до сороки Тріскоті і скажи їй, що Ляк тепер в лікарні уколи отримує.

Полетів Встроминіс до сороки і сказав їй, що Фарма наказувала. Тріскотю цікавість розібрала і вона мерщій полетіла до змії, що б першою довідатися, як це зайчику уколи роблять.

Дістала Фарма найбільшого шприца з найгострішою голкою і зайцю в стегно чисту воду коле. А Ляк пищить, від болю корчиться. Хоче їсти заєць, а Фарма не дає. «Пий, — каже, — воду, а про їжу забудь! Ти на дієті!»

Рознесла сорока звістку про зайчикове лікування всьому Чарівному лісі. «Ви навіть не уявляєте, — каже, — який здоровенний шприц та яка гострюща голка. А як він корчиться від болю… Дивитися страшно!»

Кожного дня упродовж тижня робила Фарма уколи і морила зайця голодом, який в медицині красиво зветься Дієтою. Схуд заєць, аж шкіра висить, наче порожній мішок, в якому заячі кості залишилися.

Тріскотя щодня навідувалася і її стараннями про лікування зайця весь ліс усе знав в найменших подробицях: куди сьогодні кололи, як стогнав, що казав, як кульгав Ляк після уколу. Що не бачила, то прибріхувала сорока. Звірі щиро співчували зайчику: стільки уколів ще ніхто ніколи не мав. А він молодчина, тримається!

На сьомий день Фарма підвела змореного голодом зайця і урочисто повідомила:

— Ось тепер ти здоровий! Сьогодні уколів не буде. З'їж морквину!

Побачив Ляк морквинку, зрадів, а коли на зуб поклав, здалося йому, що нічого смачнішого він ще зроду не їв. А звичайна була морквина. Правду кажуть: дієта творить чудеса!

Летить Тріскотя лісом, дзьоб не закривається:

— Ляк вилікувався! Ляк вилікувався!

Так всі взнали, що зайчик вже здоровий! Побігли зайченята Ляка з одужанням вітати, капусти йому принесли.

Подякував він Фармі за те, що старе життя йому повернула.

— Прошу-прошу! — прошипіла змія. — Ти обіцянку свою не забудь!

Пішов Ляк до звірів, які йому їжу давали, подякував, що в біді не залишили, і повернув кожному своє. З того часу живе Ляк заячим життям і більше покладається на прудкі лапи, ніж на якісь там документи.

Оглавление ВСТУП або ДВЕРІ ДО ЧАРІВНОГО ЛІСУ ІСТОРІЯ ПРО СЛОНИКА ДЗВОНИКА ІСТОРІЯ ПРО ЧОРТИКА КРУТИХВОСТА ІСТОРІЯ ПРО ХРОБАКА ЗЯВУ ІСТОРІЯ ПРО ТЕ, ЯК МУХА ХАХА БДЖОЛОЮ СТАЛА ІСТОРІЯ ПРО ТХОРИКА СМЕРДЮКА ТА МИКОЛАЯ ІСТОРІЯ ПРО ЖАБУ ДУШКУ ТА ХОМ'ЯЧКІВ-СУСІДІВ ІСТОРІЯ ПРО ЦАПА ГОРДАНЯ, ЦАРЯ НАД ВСІМА ІСТОРІЯ ПРО ГОЛУБА СИЗОКРИЛА ТА ГОЛУБКУ ПІР'ЇНКУ ІСТОРІЯ ПРО ХОМ'ЯКА ЖМЕНЬКУ ТА МИШЕЙ-СТОРОЖІВ ІСТОРІЯ ПРО ВОВКА КРИВОЛАПКА ТА БРАТІВ-КАБАНІВ ІСТОРІЯ ПРО ЗАЙЧИКА ВУШКА ТА ЩУРА МАКІТРУ ІСТОРІЯ ПРО ХИТРОМУДРОГО ЗАЯЦЯ ТА ОХОРОННУ ДОВІДКУ