Читати книгу - "Моє зведене прокляття, Анастасія Соловйова"

Я дивлюся на стильний комплект червоної мереживної білизни. Ми разом з Оленкою його вибирали, вона купила собі кілька ліфчиків і розповіла про свій перший секс.

Нічого романтичного або чарівного. На першому курсі вона зустріла симпатичного хлопця і за тиждень у них все сталося. У недорогому готельному номері з видом на річку.

— Ну, таке собі. Сильного болю я не відчула, але й кайф не зловила. Макс виявився не надто досвідченим хлопцем. Але я чула, що деякі щасливиці кінчають навіть у перший раз.

— Не думаю, що опинюся серед них, — похитала я головою. Втрата цноти та оргазм — поняття не надто сумісні.

— А хто знає? Раптом ти у нас чуттєва мадам, яка від будь-якого члена кінчає? — хихикнула Олена, але, помітивши моє невдоволення, одразу притихла.

Потім ми гуляли набережною і говорили про швидкий від'їзд мами та Василя Андрійовича. Будинок буде повністю в моєму розпорядженні, так що ми з Оленкою зможемо влаштувати дівич-вечір. А краще запросити всіх своїх знайомих, як це роблять в американських серіалах. Буде весело.

У кімнату стукає мама. Я надягаю блакитну сукню та відчиняю двері. Питаю трохи піднесеним голосом:

— Ну, як тобі моє вбрання?

— Дуже гарно виглядаєш, — схвально каже вона. — Ви кудись йдете з Макаром?

— Так, у театр, — брешу я. Не хочу розмовляти з нею про секс. Про що завгодно, але тільки не про це. Занадто інтимна тема.

— Чудово. Повернешся пізно?

— Так, ми потім у ресторан плануємо зайти, прогулятися, — здається, у мене навіть кінчики вух червоніють від зухвалої брехні. Але відступати пізно. Я твердо вирішила дійти до кінця.

— Тоді гарного вам вечора, — мама примружується, уважно мене оглядає й уточнює: — Чому ти хвилюєшся?

— Це у мене перед побаченням мандраж.

— Розумію, — усміхається моя довірлива мама. — Я в молоді роки теж дуже нервувала перед зустріччю з гарним хлопчиком.

— І не кажи! Це справжнє випробування — спілкуватися з хлопцем, який тобі подобається, — підтакую ​​я.

Мама проводжає мене до дверей і бажає гарного вечора. А я сідаю у таксі, яке везе мене до Макара. Він пропонував за мною заїхати, але я відмовилась. Хочу ще трохи побути на самоті.

Вчора я зрозуміла, що немає сенсу відкладати втрату невинності. Алекс ясно дав зрозуміти, що йому начхати на мої зустрічі з Макаром. Боже, я прямо йому заявила, що пересплю з іншим хлопцем, а він не відреагував! Тільки кулаки чомусь стиснув і примружився. А потім сухим бездушним голосом сказав, що то не його справа!

Я тоді не думала спати з Макаром. Сумнівалася ще. Але після холодного погляду Алекса зрозуміла – треба забути про нього. І зайнятися сексом з іншим хлопцем. Алекс не був першим чоловіком, який мене поцілував. Нічого страшного, якщо він не буде першим в іншому.

Але потім його перестане стримувати моя безневинність.

Якщо колись він знову втратить самовладання у моїй присутності.

Але, боюсь, цього не буде. У нього є дівчина, у мене хлопець. Наш союз неможливий. Я нарешті це розумію. Рожеві окуляри боляче ранять сітківку. Новий світ, який я тепер чітко бачу, мені зовсім не подобається.

З добрих новин — я полюбила цілуватися з Макаром. Я відчуваю до нього подяку та тепло, у мене не викликає огиди його запах та смак, отже, і в сексі все буде нормально. Без шаленої пристрасті, але хто сказав, що вона обов'язкова у стосунках?

— Привіт, — Макар захоплено дивиться на мене, погляд не може відвести. — Шикарно виглядаєш.

— Спасибі. Для тебе причепурилася, — кокетую я. І першою цілую Макара. Неглибоко, дражливо, легко.

Від нього пахне м'ятним гелем для душу та порошком. Сорочка випрасувана, без жодної складочки. Чорні штани, такого ж кольору шкарпетки. Макар виглядає по-домашньому, мило та затишно. Він запрошує мене на кухню і питає, що я буду: чай чи каву.

— А вино маєш? — після затримки цікавлюсь я. Алкоголь трохи позбавить напруги. Мені вистачить двох ковтків, я не збираюся напиватись.

— Впевнена? — зволікає Макар. Ще один плюс у його нескінченну скарбничку переваг. Він не хоче спати з дівчиною у алкогольному сп'яніння.

Цікаво, а чи варто повідомляти йому про свою цноту?

— Так. Тягни вино, — видаю безглуздий смішок.

Макар киває. Відчиняє холодильник, дістає пляшку та наливає мені келих білого сухого вина. Явно недорогого та кислого.

Я з силою проштовхую в горло крижаний алкоголь, але легше мені не стає. Нервую жахливо.

Макар усміхається, забирає келих із моїх рук і цілує мене в щоку. Потім у губи.

— Все буде гаразд, — бурмотить він. — Розслабся.

Я не маю наміру відступати. Тому відповідаю на поцілунок, обіймаю Макара за шию, а напруження поступово зникає. Він гладить мою спину і волосся, поводиться дуже обережно, ласкаво, немов я — справжня коштовність. Це приємно.

Однак у короткі паузи між поцілунками я кидаю погляд на телефон. Темний екран. Жодних повідомлень або дзвінків.