Читати книгу - "Не в красі щастя, Ангеліна Кріхелі"

– Його Максиму дав наш начальник служби безпеки. У мою відсутність. І зустріч відбувалася без мене.

- Зрозуміло, - тільки й відповів Рома.

- Чому тебе це так зацікавило?

- З'явилося кілька думок, - ухильно промовив слідчих.

Аліна відчула прохолоду. Акуратно вивільнила свою руку, почала збирати посуд зі столу, щоб вимити.

- Це ж і мене стосується, - трохи скривджено зронила дівчина, прямуючи до раковини.

Тарілки брязнули одна про одну. Голд насторожено скинув морду.

- Аля, я - слідчий, - виправдовуючись, але з натиском сказав Рома, даючи зрозуміти, що тема вичерпана.

Дівчина обернулася на мить і взялася за миття.

- Відмінно, а я – модель. А ні, забула, секретарка. Щоправда, тепер не зрозуміло, чия...

Голд потихеньку втік із кухні на своє спальне місце.

Роман марно намагався підібрати підходящі слова.

- Я все розумію, - упокорюючись, сказала Аліна, знову посміхнувшись і повертаючи затишок у загальний простір. Але осад і напружений холод залишилися.