Читати книгу - "Вмій програвати, Рія Тас"

- А ще жирний соус та лаваш.

- Не будь занудою і не дивися на мене так.

- Як ?

- Ну…, так  - мнуся.

- Тобі говорили, що ти неймовірна?

- Тисячу разів – говорю жартівливо, але з тим поглядом , яким дивиться хлопць у його словах одна серйозність.

- А ще ти неймовірна, особлива, ти вмієш дивувати.

- Ох.

- Ходімо танцювати – говорить хлопець, коли один з музикантів поряд починає награвати повільну пісню.

-  Але ж… - я хочу сказати, що ніхто не танцює, але мені хочеться танцювати – А знаєш, що пішли – підриваюся перша з місця.

- Я ж говорю вмієш дивувати. Дивовижна – задоволено посміхається.

Люди, які проходять мимо нас, оглядають зацікавленими поглядами. Ми рухаємося повільно, в такт музиці. Коли пісня кінчається всі починають хлопати нам. А найбільше мене дивує Руслан він кидається на мої губи. І я тану у його обіймах, закидаю свої руки йому на плечі та сильніше притягую до себе. Навіть музикант говорить, щось у мікрофон адресуючи нам.

Але я нічого не чую, все навколо мене крутиться. Здається Руслану вдалося розбити стіни до мого серця? А ще я закохалася ?

З повагою, ваша Рія Тас. 

Обіймаю кожного. Дякую, що обрали мене.