Книги Українською Мовою » 💛 Наукова фантастика » Всесвіт Початок, Вадим Мороз 📚 - Українською

Читати книгу - "Всесвіт Початок, Вадим Мороз"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Всесвіт Початок" автора Вадим Мороз. Жанр книги: 💛 Наукова фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 45 46 47 ... 50
Перейти на сторінку:

Наавві почав ходити по кімнаті, переходячи з одного кута в інший, поглядаючи на Тррее і Костянтина.

— Що ти плануєш робити далі, друже? — запитав Тррее, його голос був спокійним, але в ньому відчувалася тривога.

— Наразі мені потрібно зникнути з усіх баз даних, які є на планеті Земля, та забезпечити безпеку всіх, хто мене знає або бачив хоч раз. І є ще багато справ, про які я наразі не можу вам повідомити, — відповів Костянтин, його вираз обличчя став серйозним.

— Друже, ти розумієш, що половина твоєї країни, де ти мешкав, у вогні? Як ти збираєшся там перебувати? Я розумію, що навіть до капсули в яку ти заліз без нашого дозволу і те що ти зробив із собою, ти був недосяжним для будь-якої зброї. Але наразі країна, що розв’язала війну на континенті, на відстані кроку від застосування ядерної зброї. І не тільки — є позаземні технології в деяких країнах, як нещодавно стало відомо. Там є потужна зброя, яка в порівнянні з ядерною виглядає як звичайна дубинка. Навряд чи ти зможеш пережити удар такої зброї, — пояснив Тррее, його голос сповнений тривоги.

— Я не дам цьому статися і ядерна дубинка для мене іграшка! Ба більше, я маю намір зупинити все це і відключивши всі ядерні боєголовки. Наразі мені не відома зброя, яка може мені зашкодити, — заявив Костянтин, його рішучість була відчутною.

— А якщо в тебе не вийде? — запитав Наавві, сумніваючись.

— Це неможливо! Шанси на те, що в мене не вийде, менше одного відсотка, тому не це мене турбує зараз. Є справи, які більше мене завантажують, але я поки не зовсім розумію, з чого почати, — зізнався Костянтин, його очі наповнилися глибоким роздумом.

— Тобі потрібна допомога? — спитав Наавві, готовий прийти на допомогу.

— Гадаю, вам краще зайнятися дослідженням і обробкою інформації, яку я завантажив на ваші сервери. До речі, там є варіації нових технологій, але треба бути обережними. Якщо вам стане щось не зрозумілим, негайно припиняйте експерименти. Коли буде час, я допоможу, — завершив Костянтин, його голос звучав впевнено, і він відчував, як у нього з’являється нова мета.

— Так, добре, що далі? — спитав Наавві, його вираз обличчя видавав певну напруженість, адже події набирали обертів.
— Мені потрібен деякий час для опанування своїх можливостей, і для цього мені потрібно вийти на поверхню планети. Бажано, щоб до мене ніхто не наближався, щоб я не нашкодив комусь — пояснив Костянтин, його голос звучав впевнено, але в ньому була й легка тривога.
— Тобі щось потрібно? — запитав Тррее, намагаючись з’ясувати, чи може якось допомогти.
— Ні, хоча почекай. Я до кінця не знаю своїх можливостей, і, зізнаюся, дещо їх боюся, оскільки можу нашкодити. Якщо щось піде не так, бийте по мені всім, чим зможете. Застосовуйте будь-яку зброю, яка у вас є, навіть якщо це загрожуватиме планеті або навіть мені. Після такого розвитку подій нам потрібно буде евакуювати людей, оскільки планета почне ставати нестабільною, а часу буде обмаль — зважив ризики Костянтин, його серйозність викликала стурбованість у присутніх.
— Ти зараз серйозно? Як це виглядатиме? Чим ти плануєш евакуювати вісім мільярдів людей? І чи готовий ти зайти так далеко для свого розвитку, Костянтин? — намагався зрозуміти його логіку Наавві, його голос видавався напруженим.
— Гадаю, цього не станеться, але я впевнений, що якщо ми найближчим часом не знайдемо відповіді і можливості для майбутнього всього живого, то майбутнє може і не настати для більшості цивілізацій у всесвіті — заявив Костянтин, його слова були сповнені тривоги за долю всіх.
— Про що ти зараз говориш? Що тобі відомо? — не відступав Наавві, намагаючись зрозуміти масштаб проблеми.
— Я не можу вам цього пояснити, друзі. Чомусь я гадаю, що ми або ж я запустив процес у всесвіті, який став відомий не тільки нам. Вважаю, що весь всесвіт — це ніби велика нейромережа, і мені здається, що у декого вже є доступ до неї. Це все, що я можу вам розповісти. Далі мені потрібно більше часу і більше інформації — пояснив Костянтин, його голос звучав наполегливо, але йому бракувало ясності.
— Добре, ми не будемо тебе затримувати. Якщо тобі бодай щось знадобиться, звертайся — відгукнувся Наавві, відчуваючи, що час дії настав.
— Тебе повернути додому? — спитав Тррее, намагаючись дізнатися про подальші плани Костянтина.
— Гадаю, я сам впораюся з цим — відповів Костянтин, але його впевненість не здавалася остаточною.
— Не зрозумів. Тобі просто надати корабель? — уточнив Тррее, не відступаючи.
— Друже, думаю, він мені не потрібен. Для впевненості мені потрібно випробувати свої здібності — відповів Костянтин, його думки були зосереджені на самому процесі.
— Про що ти зараз говориш? Яким чином ти збираєшся повертатися? — не міг змиритися з цим Наавві.
— Гадаю, я здатний опонувати дещо, і мені не потрібен буде бодай якийсь корабель — запевнив Костянтин, але його слова викликали ще більше запитань.
— Костянтин, мені не відома жодна істота, яка зможе вижити у відкритому космосі. Температура у відкритому космосі мінус двісті сімдесят градусів — ти не витримаєш! — з наполегливістю спробував донести до нього Тррее.
— Ось і дізнаємось — з усмішкою відповів Костянтин, відчуваючи внутрішню силу, яка кликала його вперед.
— Тобі потрібен кисень, твоє тіло потребує багато чого. У відкритому космосі всього цього не існує, тож яким чином ти плануєш це зробити? — запитав Наавві, його занепокоєння зростало.- Друже, Я навіть повітрям не дихаю зараз, в мене немає часу все пояснювати зараз, мені терміново треба на Землю, тож я не буду гаяти час.

— Добре, ми поки що спробуємо зрозуміти дані, які ти нам надав — промовив Наавві, його голос звучав зосереджено та впевнено, але в його очах проглядалася тривога.
Костянтин розвернувся і пішов до виходу з корабля. Вийшовши на поверхню Марса, він відчув різкий спалах недомагання, що змусив його присісти на коліно. Тим часом Тррее, спостерігаючи за ним, відзначив його стан.
— Він себе вбиває! — вигукнув Тррее, його тон свідчив про занепокоєння.
— Гадаю, він знає, що робить. Нам час, Тррее — заспокоїв його Наавві, намагаючись вгамувати власні переживання.
Наавві і Тррее миттєво вирушили до лабораторії, готові до нових наукових відкриттів.

1 ... 45 46 47 ... 50
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Всесвіт Початок, Вадим Мороз», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Всесвіт Початок, Вадим Мороз"