Читати книгу - "Першому гравцеві приготуватися"

Він констатував очевидне. «Gregarious Simulation Systems» розташовувались в Колумбусі, як і головна серверна кімната ОАЗи. Резервні дзеркальні сервери були розташовані по всьому світу, але всі вони були пов’язані з основним вузлом в Колумбусі. Саме тому протягом десятиліть з моменту запуску симуляції, місто стало своїм родом високотехнологічною Меккою. В Колумбусі користувач ОАЗи міг отримати найшвидше, найнадійніше підключення до симуляції. Більшість мисливців мріяли коли-небудь туди переїхати, в тому числі і я.

Я вийшов за Сорренто з шатлу та зайшов до ліфту, що примикав до посадкового майданчику.

— За останні кілька днів ти став знаменитістю, — сказав він, коли ми почали спускатися. — Це, напевно, дуже захоплююче. Можливо, і трохи страшно, га? Знати, що ти тепер володієш інформацією, за яку мільйони людей готові вбити?

Я чекав, що він скаже щось на зразок цього, тому підготував відповідь заздалегідь.

— Ви не заперечуєте, якщо ми пропустимо тактику залякування та інтелектуальні ігри? Просто скажіть мені деталі вашої пропозиції. Я маю й інші справи.

Він посміхнувся мені, так ніби я був не по роках розвиненою дитиною.

— Так, впевнений, що маєш, — сказав він. — Але, будь ласка, не поспішай робити будь-які висновки щодо нашої пропозиції. Я думаю, ти будеш дуже здивований. — Тоді, з раптовою різкістю в голосі, додав. — Насправді, я в цьому впевнений.

Роблячи все можливе, щоб приховати страх, я закотив очі і сказав:

— Як скажеш, чувак.

Коли ми досягли 106 поверху, прозвучав сигнал і двері ліфта відчинились. Я пройшов за Сорренто повз іншого реєстратора і вниз довгим яскраво освітленим коридором. Декор був ніби з науково-фантастичної утопії. Високотехнологічний і бездоганний. Ми проминули кількох інших аватарів-шісток, які в момент, коли бачили Сорренто, вітали його, ніби він був якимось високопоставленим генералом. Сорренто не відповідав та не реагував на підлеглих жодним чином.

Зрештою, він привів мене у величезну відкриту кімнату, яка, як видавалося, займала більшу частину 106-го поверху. Вона містила море кабінок з високими стінами, у кожній сиділа одна людина, під’єднана до імерсивної установки.

— Ласкаво просимо до Відділу оології IOI, — сказав Сорренто з очевидною гордістю.

— То це кодло «шестірок», так? — сказав я, озираючись.

— Немає потреби бути грубим. — сказав Соррено. — Це може бути і твоя команда.

— Я теж отримаю свою кабінку?

— Ні. У тебе буде власний офіс, з дуже красивим видом. — Він посміхнувся. — Не те, щоб ти багато часу його споглядав.

Я вказав на одну з нових імерсивних установок «Габашоу».

— Хороша машина, — сказав я.

Вона справді такою була. Витвір мистецтва.

— Так, дійсно хороша, правда? — сказав він. — Наші імерсивні установки суттєво модифіковані, і всі вони об’єднані в мережу. Наші системи дозволяють декільком операторам керувати аватаром будь-якого оолога. Таким чином, в залежності від перешкод, на які аватар наштовхується під час квесту, контроль може бути миттєво переданий члену команди з навичками, що найкраще підходить для вирішення ситуації.

— Так, але це нечесно, — зауважив я.

— Перестань, — сказав він, закотивши очі. — Немає такого поняття. Змагання Галлідея не має ніяких правил. Це одна з багатьох колосальних помилок, яких припустився старий дурень.

Перш ніж я встиг відповісти, Сорренто знову рушив і повів мене через лабіринт кабінок.

— Усі наші оологи за допомогою голосового зв’язку пов’язані з групою підтримки, — продовжив він, — яка складається з дослідників Галлідея, експертів з відеоігор, історії поп-культури і криптологів. Вони працюють разом, щоб допомогти кожному з наших аватарів подолати будь-яку проблему і вирішити всі головоломки, з якими вони стикаються. — Він повернувся і посміхнувся мені. — Як бачиш, ми про все подбали, Парзівалю. Ось чому ми виграємо.

— Так. Ви тут проробляєте першокласну роботу. Браво. Тепер нагадайте, чому ми зараз розмовляємо? Ах, точно. Ви ж поняття не маєте, де Мідний ключ, і вам потрібна моя допомога, щоб його знайти.

Сорренто примружив очі; тоді засміявся.

— Ти мені подобаєшся, хлопче, — сказав він, посміхаючись мені. — У тебе є дві якості, якими я захоплюсь: здібність та мужність.

Ми продовжували йти. Через кілька хвилин прибули у величезний офіс Сорренто. З вікон відкривався приголомшливий вид на околиці «міста». Небо заповнили літаючі автомобілі та космічні апарати, а симульоване сонце планети тільки починало заходити. Сорренто сів за стіл і запропонував мені стілець прямо навпроти нього.

Ось і воно, — подумав я сівши. — Тримайся впевнено, Вейде.

— Я просто перейду до суті — сказав він. — «IOI» хоче взяти тебе на роботу. Консультантом для допомоги в пошуках «великоднього яйця» Галлідея. В твоєму розпорядженні будуть всі величезні ресурси нашої компанії. Гроші, зброя, магічні предмети, кораблі, артефакти. Що забажаєш.

— Якою буде моя посада?

— Головний оолог, — відповів він. — Ти керуватимеш всією дивізією, другий тільки після до мене. Я говорю про п’ять тисяч добре навчених боєздатних аватарів, які будуть отримувати накази безпосередньо від тебе.

— Звучить досить пристойно, — сказав я, намагаючись здаватися безтурботним.

— Звичайно. Але це ще не все. В обмін на твої послуги ми готові платити два мільйони доларів на рік, плюс бонус в один мільйон доларів авансом. А якщо і коли ти допоможеш нам знайти «яйце», отримаєш двадцять п’ять мільйонів доларів зверху.

Я вдав, ніби додаю всі ці числа на пальцях.

— Нічого собі, — сказав я, намагаючись звучати враженим. — А з дому я зможу працювати?

Сорренто, здається, не міг зрозуміти, чи я бува не жартую.

— Ні, — сказав він. — Боюся, що ні. Тобі доведеться переїхати сюди у Колумбус. Але ми забезпечимо тобі чудові житлові умови тут. І власний офіс, звичайно. Твою