Читати книгу - "Panicoffski"

249
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Panicoffski" автора Ріо Кундер. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 45 46 47 ... 58
Перейти на сторінку:
він. Ну не може ж бути в Лідсі ще якийсь Джерардо старшого віку?

— Так, це він. Він чудова людина.

— І багата.

— Не кажи так. Дійсно, він багата людина, але мені його гроші не потрібні. Розумієш? Мені й так життя в Лідсі з цим не дають. Всі говорять за моєю спиною, що я з ним через його гроші. Ну що ж, доведеться мені з цим якось жити.

— Вибач, Фабі, це — твоє життя, тобі його й жити. Але постать, яку ти згадала, мене аж ніяк не надихає. Мої вартості в житті абсолютно протилежні до тих вартостей, що їх сповідує твій Джерардо. Ти цього хіба не помітила? Мене ображає бути на одній дошці з ним для тебе і те, що ця дошка ще й схилилася в його бік. Добре, кицю, думаю, нам тепер варто зосередитися на суші. Поспішаю додому, — на мене чекають дружина й дитина.

— Гаразд, але перш ніж підеш, хочу лише сказати: коли ми з тобою були разом, я не була собою. Я святкувала свободу, експериментувала, досліджувала свої можливості. Я ХОТІЛА грішити, бути безсоромною. Хотіла, зокрема, на власному досвіді зрозуміти, як воно почувається зраджувати когось. Щоб збагнути, що почував Леандру, коли зраджував мене з иншими жінками. Я довела Леандрові й собі, що я — вільна людина. Ти мені в цьому дуже допоміг. Але я проста звичайна жінка. За вдачею я спокійна, не дуже весела, набожна й скромна людина. Багато пити, як це було з тобою, — це теж, до речи, не моє. Тож із тобою був чудовий момент життя, але це не було життя моє, життя для мене.

— Фабі, бажаю тобі ТВОГО життя. Всього тобі найліпшого. Saude!

— Saude! Будьмо! Якщо я тобі знадоблюся, в будь-яку хвилину буду там, де тобі потрібна. Пам’ятай це.

— Muito obrigado, gatinha…


Дівчина з Іпанеми

Побачив анонс виставки Менотті в Буенос-Айресі, в культурному центрі Борхес, що починається наступного тижня. Тут нещодавно виставлялися Далі й Воргол, і ось тепер Нік. Я зрозумів, що мені треба звідси їхати, бо точно наштовхнуся на нього з цими клятими збігами. А поїду нарешті до Бразилії. Автобусом! Буду довго плентатися нескінченними дорогами й дивитися Бразилію з вікна. Доїду до Ріо за дві доби, поваляюся на Копакабані, подивлюся Корковаду з Христом-редендором з розпростертими руками, що височить над усім містом, а тоді вже — до Сантоса, пізнати місце, де народилася й мешкала Фабі. Може, це допоможе краще її зрозуміти? Люблю досліджувати рідні міста й містечка жінок, яких кохав або кохаю. Це — дивне відчуття: вона колись точно йшла ось цією вулицею, була у цій кав'ярні. Можливо, вона сиділа на цьому стільці? Може, її знала оця жіночка? Можливо, вона замовляла каву в оцього кельнера?


Позавчора я опинився у земному раю. Ось де він, виявляється. Це — Ріо-де-Жанейро — найкраще, остаточне місце на землі. Трамвайчик на Санта Терезу, фунікулер на Корковаду й подорож підвісним трамваєм на Урку, що захоплює дух, нічне божевілля Лапи й літри випитих пив Brahma, Antarctica, Bohemia і Skol. Валяння на Копакабані перед готелем Copacabana Palace, прогулянка над озером — Lagoa й ботанічним садом. Смішні ліниві тваринки у Campo Santana в старому місті дещо подібні до білки, тільки втричі більші й без хвоста, дозволяють до себе підходити й нічого не бояться. Довелося навіть зупиняти перехожих, аби дізнатися, що то за створіння. З'ясувалося, cutia — південно-американський золотавий заєць, також відомий як аґуті, який, утім, на зайця якраз не дуже й скидається. А сьогодні я цілий день гуляю над океанським узбережжям, почавши під Лапою, де зупинився в дешевому готелику, й де ночами знімають клієнтів повії-трансвестити (такі гарні, що в певному моменті здається: найвродливіші бразилійські жінки — це чоловіки). Я пройшов Ґлорію з її милою церквою, що височить на пагорбі, далі парком Фламенґо й над пляжем Ботафоґо з його фантастичними видами на Корковаду. Тоді Урка, яку обійшов усю. Тут спокійні води океану закінчилися. Спокійні води — лише в затоці Ґванабара, яку Амеріґо Веспуччі сприйняв за велику річку, а тому й назвав місто Ріо-де-Жанейро (тобто «січнева річка»). Далі — ґрандіозна Копакабана й перехід на Іпанему над відкритою Атлантикою. Обидва — серед найзнаменитіших пляжів світу, й тепер я розумію чому. До захопливих незрівнянних видів океану, пагорбів, модерної архітектури додаються найгарніші зовнішньо у своїй масі люди на землі. Іпанема… Ось і бар Garota de Ipanema. Чи не тут попивав chopp Антоніу Карлос Жобім, коли побачив фантастичну дівчину, яка так надихнула його? Дівчина з Іпанеми — Girl from Ipanema. «Високе, засмагле, юне й гарне дівча з Іпанеми над морем гуляє, і кожен, повз кого проходить, видихає: «а-а-ах!» Я бачу її краєм ока зі спини біля входу до бару. Вона міцно стискає руку дужого стрункого чоловіка. Вони про щось говорять із кельнером. Я проходжу повз них, не обертаючися, і прямую в бік Леблону. Я впізнав би їх безпомильно будь-де і будь-коли. Це були Фабіана де Роберто і Ріо Кундер.


Так, це були ми з Фабіаною. Коли від бомби терористів загинула Малена, Фабі мене дуже підтримала. Була поруч увесь час як друг. Для мене вона розлучилася з Джерардом. А потім якось непомітно, поступово згадали ТУ ніч… Я кохаю її більше за життя. Але ми вже не разом. Вона пішла далі. Де ти нині? Фабіано, Фабіано, Фабіано…

З жовтня 2005 року

Частина друга: додатки

Тут я вирішив вмістити як доповнення до нашого з

1 ... 45 46 47 ... 58
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Panicoffski», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Panicoffski"