Читати книгу - "Ripple System, Kyle Kirrin"

,

Використання навички або навіть отримання одного очка шкоди могло зруйнувати мою ілюзію, і навколо були десятки гравців, які або переглядали численні магазини, що вишикувалися вздовж проспекту, або чекали фей, які тільки починали виходити з корчми зі своїми крижаними сферами в руках.

.

Я різко вдихнув і з усією швидкістю полетів на східний виїзд з міста.

.

Я рухався набагато швидше, ніж гравці, які йшли в цьому напрямку, і я почав привертати до себе досить багато небажаної уваги, перш ніж хтось закричав позаду мене. Здавалося, що хтось інший щойно помітив Вижилого.

Я кинув купецький візок з фруктами і повісив ліворуч вулицею, вихід уже був у полі зору, а потім побачив двох охоронців, які кинулися на мене з протилежного боку, витягнувши мечі й блиснувши по боках.

, .

На якусь мить я відчув полегшення. Охоронці придушили б істоту, і мені не довелося б турбуватися про те, щоб розвіяти свою ілюзію.

. - .

Потім мені в голову повернувся запис з Кодексу, який Френк надіслав мені раніше. Якщо охоронці вб'ють, наступного разу вони повернуться сильнішими за них, і вони обидва були елітою двадцятирічного рівня.

Я кинув погляд через плече. Ревенант зайняв узвишшя, і тепер він рачки перекидався через довколишні дахи, перестрибував через щілини між ними і весь час наздоганяв мене. Я дивився на охоронців, намагаючись знайти найкращий вихід із цієї халепи.

Алея ліворуч від вас, сказав Френк. Виманити його з міста. Там зайнята більша частина охорони.

, .

Я кивнув і пірнув у неї. Я прошмигнув між бочками та ящиками, що вкривали алею, уникав глибоких калюж і перестрибнув через витягнуті ноги людини, яка заснула, притулившись спиною до стіни.

Помаранчеве сяйво освітлювало провулок зверху, і я почув, як кілька дерев'яних бочок розлетілися і розбилися, коли врізався в простір позаду мене.

— , — .

Переді мною вимальовувалася дерев'яна стіна, яку я не впізнав, можливо, за п'ятдесят футів від мене в дальньому кінці алеї, але через іншу вулицю, повну людей. Стіна була новою і виглядала в кращому випадку частково закінченою — це мало бути нещодавнє оборонне доповнення, сподіваюся, з боку Хауса, — але вона все одно стояла майже десять футів заввишки.

, .

Я занурився в натовп, прослизаючи між і гравцями і врізаючись в них, коли цього не можна було уникнути.

За словами Френка, швидко закривається.

.

Потім ще більше криків, і потік людей, які впорядковано рухалися в обох напрямках, перетворився на вільну для всіх, оскільки розбіглися, побачивши істоту.

Я ризикнув озирнутися, коли вийшов з натовпу і втік у другий провулок, а потім пошкодував, що цього не зробив. Ревенант перестрибнув половину жвавої вулиці, накинувся ногами на кремезного широкоплечого чоловіка, а потім змусив його впасти на землю позаду себе, коли той стрибнув решту шляху.

,

Я повернувся назад і помітив, що група людей вантажила бочки в критий фургон попереду, прямо біля стіни і за рогом ліворуч від мене, і я відчув, як Френк жестом показав на місце події в той самий момент, коли я взяв його в руки, і план клацнув на місці.

.

Ревенант завив позаду мене.

! .

Качка! — вигукнув Френк.

Я низько нахилився і посадив обидві руки на вулицю. Дуга помаранчевого вогню зашипіла над моєю головою на рівні плечей, потріскувала ще п'ять футів, а потім зникла.

Переконавшись, що атака закінчена, я набрав швидкість, коли дістався до екіпажу , які вантажили фургон.

Я стрибнув на першу з бочок, які чекали на завантаження, і продовжив рухатися звідти, переступаючи від однієї до іншої так швидко, як тільки міг, коли кілька з них перекинулися позаду мене і почали витягувати на вулицю щось, що пахло вином.

.

Один з , який їх завантажував, накричав на мене, але він розвернувся і побіг за ним, побачивши переслідуваного Вижилого. Я боровся з бажанням перекинути струмінь води через стіну, коли дійшов до кінця ряду підвищених бочок.

.

Я підстрибнув на верхівку засмаглої тканини, що вкривала фургон, і хоча мій перший крок, мабуть, зачепив опорну конструкцію, яка тримала навіс, мій другий провалився наскрізь, і я опинився по стегна в тканині.

Я смикнув ногою, коли «Ревенант» увірвався прямо в карету, і весь автомобіль хитнувся вперед. Наді мною потріскував жар, і я почув характерний свист вогню, що зустрічався з паливом.

,

Перебираючись рачки через навіс і ближче до стіни, я намагався рівномірно розподілити свою вагу по щільній тканині, навіть коли з вагона валився дим, а тріск внизу перетворювався на гаряче, маслянисте полум'я.

Я поставив ногу там, де карета виглядала краще підтримуваною, відчув під собою щось тверде, потім зіскочив з однієї ноги, простягнувши руки до верхньої частини стіни. Я зачепив його обома руками, а потім врізався в дерево. Я встиг відвести погляд, щоб уникнути посадки обличчя, але від удару дихання вибило дихання з легенів.

.

Я витягнув себе на стіну і перекинув ногу, коли фургон спалахнув і здійняв у повітря стовп чорного диму.

! .

Перемістіть його! – сказав Френк.

, : , - - .

Я ледь не перекинувся через стіну, але погляд на те, що лежало піді мною, змусив мене примоститися там, де я був: Оборонний траншея вже був закінчений і модернізований, що перетворило те, що мало б бути керованим десятифутовим падінням, на двадцятифутове занурення на злобно гострі дерев'яні жердини.

І мало того, що темні дюни навколо міста були явно не порожніми, вони ще й за одну ніч перетворилися на абсолютну зону бойових дій.

Вибухи магії вибухали, як феєрверки, в темряві навколо мене, коли сотні гравців роїлися над пісками, щоб зустрітися з безліччю зустрічних призм і монстрів, які з'являлися з них. Було так мало незаангажованих мобів і так багато гравців, що простір нагадав мені стартову зону в день запуску.

.

У той же час Ревенант вибіг з вогняної пожежі, яку він влаштував з фургона, не звертаючи уваги на полум'я. Я глянув то вліво, то вправо. З обох боків наближалися вартові з арбалетами та мечами в руках.

?

Предмети розбивають ілюзії? — сказала я, не бачачи іншого вибору.

!

Ні!

: .

Я піднявся, підсунув ноги під себе, а потім кинувся з краю, одночасно відкривши інвентар. Я провалився, падаючи,