Читати книгу - "Наосліп, Ерін Кас"

— Чому не зміниш? — запитує Лера. — Ти ж наче маєш повне право?

— Маю, просто відтягую момент. Я вирішила… Не думала, що так рано скажу, але якщо вже така розмова…

— Що сталося? — насторожується Лера.

— Після навчання я поїду до Америки, — видає, шокуючи нас з Лерою. Ми сидимо мовчки, бо слів немає.

— Чому? — першою відходжу від шоку.

— Скажімо, Олександр, — дивиться на мене, — був переконливим. Я подумала, все зважила й погодилась на курси, але йому ще не сказала. В принципі, я нічого не втрачаю. Декілька місяців проведу в Америці, подивлюся місця, у яких мріяла побувати. Не все ж на острови літати, — знизує плечима, а Лерка хмикає. — А потім, коли повернусь, ми обов’язково з вами зустрінемось. І затіємо таку гулянку, що всім місця буде мало, — усміхається, але нам не весело. Знаю, що після навчання ми всі розійдемось, але вона так не хотіла їхати, а тепер передумала.

— Я буду за вами сумувати, — кажу, дивлячись на них по черзі.

— М-м-м, я зараз розчулюсь, — схлипує Лера. — Обіймімось.

— Наш таємний клуб ніколи не припинить існувати, — каже Лія, коли обіймаємось. — Соню, то ми разом проходимо практику?

— Гадаю, я погоджусь, — усміхаюсь, згадуючи Сашу. — Цей досвід досить цікавий і…

— І дуже сексуальний, — додає Лера, викликаючи загальний сміх і змушуючи мої щоки червоніти.