Читати книгу - "Мій бос — ідіот, Томас Еріксон"

пов’язаних із працівниками, проблемами тих, хто таємно випиває на роботі, та багато всього іншого. Потужні начальники цих відділів можуть розробляти проєкти, спрямовані на покращення культури керування працівниками, але без схвалення таких ініціатив із боку всієї керівної ланки в них все одно нічого не вийде. У більшості випадків керівників цього відділу навіть не запрошують на зустрічі провідного керівництва компанії, тому вони й гадки не мають про те, як функціонує процес ухвалення рішень. У такому разі ініціативи відділу кадрів приречені на провал — від початку до кінця.

Проте не хвилюйтеся — ви отримаєте відповідь, як обернути ситуацію на свою користь. Проте ви повинні знати щось про захворювання, щоб бути спроможним вжити ліки проти нього, іноді дуже гіркі.

Ви також повинні мати на увазі, що багато ваших колег будуть дуже незадоволені зміною вашого ставлення. Ви розбестили деяких із них, і вони звикли, що можуть від вас багато чого вимагати. Їм дуже зручно, якщо вони можуть прийти до вас і враз спихнути вам будь-які свої робочі завдання. Однак не будьте занадто суворими щодо них — ми всі маємо свою частку відповідальності в тому, що ситуація склалася саме така.

Якби ви не могли запитати про це мене, що б ви тоді робили?

У мене є проста порада, як уникнути ризику брати на себе відповідальність інших. Це працює у восьми випадках із десяти. Коли ви виявляєте, що людина постійно просить у вас одне й те саме, ви обоє маєте проблему.

Ось рішення: не відкривайте рота.

Замість цього зробіть кілька глибоких вдихів. Порахуйте до трьох.

Після цього поставте зустрічне запитання: «Якби ви не могли запитати про це мене, що б тоді робили?»

Мета цього запитання полягає в тому, щоб змусити працівника задуматися над проблемою та вийти бодай на якесь уявлення про те, як він може з нею впоратися. Як не дивно, — а ви це побачите на власні очі, якщо вже завтра застосуєте таке на практиці, — напрочуд часто підлеглі відповідають: «Ага, ну тоді я б це зробив ось так».

Справді дуже важливо, щоб ви це зрозуміли. Майже завжди є рішення. Тепер ви можете сидіти й спокійно слухати пропозиції колеги. В найкращому разі вам просто доведеться визнати, що це — гарна ідея. Успіхів!

Можливо, пропозиція підлеглого не буде саме тим, як ви подумали вчинити в якійсь ситуації, але хто сказав, що тільки у вас є правильні відповіді? Або що тільки ваші пропозиції приведуть компанію до успіху? Якщо ви почнете белькотіти про те, у який спосіб ви б вчинили в цій ситуації, то втратите шанс дізнатися рішення, яке раніше навіть не спадало вам на думку. Що ви на це скажете?

«Якби ви не могли запитати про це мене, що б тоді робили?»

Це — чудові ліки проти симптому безвідповідальності чи прояву банального ледарства. Це також приклад чогось дуже важливого: якби одного дня вас не було б на роботі, компанія не зупине свою роботу. У будь-якому разі, якось проблему буде розв’язано.

Тож чому люди звертаються до вас із запитанням, на яке вони вже знають відповідь? Ситуація дуже прозаїчна. Їм так легше, бо вони не напружують себе роздумами. Їм не треба думати. Ви відповідаєте швидше, ніж вони відважуються на роздуми. Сила звички.

А ви тим часом повертаєтеся додому з переконанням, що у цій компанії тільки ви користуєтеся мозком. Можливо, ви навіть почуваєтеся так, наче вас оточують самі ледарі, які ні за що не хочуть брати на себе відповідальність.

Проте знаєте що? Іноді ви можете звинувачувати тільки себе.

Ви берете участь у цьому порочному колі, тому саме ви й генеруєте ці проблеми. Щоразу, коли ви берете на себе завдання колег, ви берете на себе і всю відповідальність. Цілком можливо, що ви справді дієте згідно з теорією X. Ви навіть не довіряєте своїм працівникам.

Крім того, вони, напевно, знають, що їхньому начальникові потрібно геть усе контролювати — і, мабуть, вони помиляються. Вони усвідомлюють, що ви прагнете втручатися у все. До того ж у компанії є багато людей, які не хочуть ні за що відповідати.

Подумайте самі: якщо ви покажете рукою напрямок, куди ваші підлеглі повинні піти, хто буде винен, якщо вони заблукають? Хто відповідатиме, якщо вони загубляться?

Ви — чи ваші підлеглі?

Нам треба впорядкувати інформацію на основі ваших кольорів

Чому ви як червоний начальник берете всю роботу на себе?

Бо так усе робиться швидше. Всі такі повільні, що ви просто не маєте сил знову й знову нагадувати про завдання. Найкраще — просто все зробити самому. Ваша потреба тримати все під контролем ускладнює ваше життя. Якщо ви виконаєте роботу самостійно, то все буде саме так, як ви й задумали. Ви просто найкращий у цьому.

Чому ви як жовтий начальник берете на себе занадто багато й намагаєтесь виконати всю роботу самостійно, і між тим робите все інше?

Коли хтось запитує у вас, як зробити щось, ви, напевно, думаєте, що буде простіше, якщо самі про це подбаєте. Відчуваєте інстинктивно, що можете самі цю проблему владнати! На жаль, ви не усвідомлюєте, скільки годин роботи ви додали самому собі, а все тому, що не знаєте, скільки часу потребує виконання конкретних завдань. На вашу думку, все завжди робиться швидко. Тільки насправді це не так.

Чому ви, зелений начальник, занадто багато берете на себе й зостаєтеся в офісі до пізньої години працювати над тим, що мали б робити інші?

Ваші підлеглі були такими втомленими й розгубленими, що ви вирішили їм допомогти. Або у вас забракло наглості дати їм більше роботи. Вимагати від них щось для вас — дуже важко. Ви занадто турботливі й не дуже вимогливі. Отже, всі йдуть з роботи в чітко встановлений час, і ви вечеряєте за своїм робочим столом в офісі. Ви занадто добра людина.

Чому ви, синій начальник, берете на себе занадто багато, і все робите самі?

Ви — єдина людина, яка можете досягти достатньо хорошої якості. Адже рутину роботи в офісі — розробили саме ви. Ви бачите себе більше як фахівця, ніж керівника. Крім того, любите працювати. Також іноді забуваєте, що у вас є підлеглі. Вам легко просто відкрити документ і повністю зануритися в нього, але важко випірнути й передати його іншому працівникові, який може зайнятися цим питанням.

Підсумок

Подумайте над тим, які підводні камені ви маєте у своєму стилі керування. Ви берете на себе занадто багато завдань, які не повинні виконувати? А може, ви кидаєте все на чужий стіл? Ви повинні бути десь у шкалі між цими двома екстремумами. Подумайте, чи те місце, яке ви обіймаєте, — правильне.

Знайдіть свої відповіді на ці запитання. Інакше не працюватимете саме на вашій роботі.

Розділ 22. Якщо ви — ефективний червоний начальник