Книги Українською Мовою » 💙 Бойове фентезі » Тринадцятий демон, Аліна Скінтей 📚 - Українською

Читати книгу - "Тринадцятий демон, Аліна Скінтей"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Тринадцятий демон" автора Аліна Скінтей. Жанр книги: 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 46 47 48 ... 51
Перейти на сторінку:

— Я чекаю пояснень! Але спочатку потрібно перевірити к там Ледрік!

— З ним все гаразд, і я, все тобі поясню.

***

— Я також вмістилище для демона. Дванадцятий демон — Піксес, — зізнався Тарсефтаріус, його голос звучав як щось важке, що зірвалося з груди, з важкістю та невимовним тягарем.

Астель витріщилася на нього, її обличчя, досі наповнене гнівом, тепер стало якесь безбарвне, мов очищене від усіх емоцій.

— Чому ти мені раніше не сказав? — запитала вона, намагаючись стримати злість, але голос її все ще тремтів від емоцій.

— Все занадто заплутано, — сказав він, його погляд був сповнений страждання. В його очах можна було прочитати історію, сповнену болю та таємниць.

— Мій демон сказав остерігатися твого! — пирхнула Астель, гнівна думка перетворилася на образу, що прокотилася всередині неї. — Що ще мені очікувати від тебе? Скільки ще брехні?

Тарсефтаріус глибоко зітхнув, відчуваючи, як відстань між ними збільшується. Він знав, що має довести свої наміри, але як?

— Твій батько з мачухою і сестрами — живі, — вимовив він нарешті, його голос ледь тримався.

Астель миттєво обернулася до нього, її серце завмерло.

— Як? Я на власні очі бачила...

— Ілюзію, — відповів Тарсефтаріус, намагаючись пояснити, але відчуваючи, що слова можуть її не переконати.

— Піксес — демон сновидінь і пророкувань, а ще вона — майстер ілюзій та магії мрій. — Його голос став тихим, неначе він боявся порушити тонку грань між правдою та брехнею. — І Морраґул... — він ненадовго замовк, споглядаючи на її обличчя, яке змінювалося від обурення до розгубленості. — Я також здатен контролювати. Наказувати їм відступити чи напасти тільки тоді, коли я поруч. Цей контроль не працює на відстані. І тоді в лісі вони справді напали на тебе, як і в будинку.

Астель затамувала подих, її серце билося в ритмі хаосу, вона намагалася осмислити все, що почула.

— Ти там був, коли я була на вівтарі! — вигукнула вона, її голос пролунав у печері, мов тріск криги.

— Був, і мені справді шкода, що ти все це пережила! — Тарсефтаріус говорив щиро.

Внутрішній конфлікт розривав Астель. Вона не знала, чи повинна йому вірити, чи ні. Гнів, що пульсував у її жилах, поступово переходив у щось інше. Безпорадність.

Астель не могла більше гніватися. З усією силою, яка залишалася в її виснаженому тілі, вона просто розплакалася. Сльози покотилися по її щоках, мов маленькі річки, що вирували з гір, відчуваючи всю тяжкість її втрат. Вона схилила голову, щоб приховати своє обличчя, соромлячись своєї вразливості, але Тарсефтаріус підійшов ближче до неї обережно поклавши руку на її плечі.

— Астель, — промовив він ніжно, — я тут, і я не залишу тебе. Я обіцяю.

Бальмонд, вслухаючись у його слова, відчула, як гіркота всередині її серця знову спалахнула.

— Як я можу тобі вірити, якщо ти постійно мені брехав? — запитала вона, гнітючи кулаки, втрачаючи контроль над своїми емоціями.

Дейлан зітхнув, його обличчя наповнилося важкістю.

— Запитай свого демона, чому він сказав тобі остерігатися мого. Хоча ні, Піксес, скажи ти їй.

Бальмонд відчула, як у повітрі виникає напруга, неначе хтось натягнув струну, готову до розриву. І раптом голос Піксес заповнив її розум:

«Офіукус і я - закохана пара, в якої стався невеличкий конфлік.»

«ТИ ЦЕ НАЗИВАЄШ НЕВЕЛИЧКИМ КОНФЛІКТОМ?!» — розгнівано промовив Офіукус.

«Любий, твої ревнощі до Лео, необґрунтовані. Я розмовляла всього один раз з ним!»

«Ти увійшла в його простір!» — почувся знову голос Офіукус.

«І за це вибачилася. Продовжимо сварку в її свідомості, чи ти все-таки впустиш мене у свій простір?»

Голоси демонів затихли, і Астель ошаліло дивилася на Дейлана, намагаючись зрозуміти, як все це пов'язано. Вона відчувала, як її серце стискається від напруги, а її думки плуталися, мов ураган.

— Були причини, але жодна моя дія не була спрямована, щоб тобі нашкодити, — продовжив Дейлан, його голос тепер звучав тихо і впевнено. — Я намагався захистити тебе. Я не зміг сказати правду раніше, тому що моя ситуація була занадто небезпечною.

Астель, борючись із хвилею емоцій, спробувала знайти в собі силу, щоб поставити йому запитання, що мучило її.

— Але чому ти не зміг просто сказати мені? Чому все було таким складним?

Дейлан знову зітхнув, його обличчя спотворилося від болю.

— Я не хотів, щоб ти стала частиною цієї гри, Астель. Війна між демонами і тими, хто їх контролює, — це не те, в чому ти повинна бути втягнута. Я хотів тебе захистити, але коли ти сама опинилася в небезпеці, я зрозумів, що мені потрібно було діяти.

Її розум почав поступово вбирати його слова. Вона відчула, як від ланцюгів гніву та образи в її серці з'являється щось нове — розуміння.

— Але я теж маю право на вибір! — заперечила вона, розуміючи, що не може просто дозволити йому забрати свої рішення.

1 ... 46 47 48 ... 51
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тринадцятий демон, Аліна Скінтей», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тринадцятий демон, Аліна Скінтей"