Читати книгу - "Батько подруги. Заборонений зв'язок., Ярл Конг"

Хоч накази розуміє, і це вже щастя з такими ідіотами. Підірвалося кабанчиком, відчинило послужливо дверці, і все витріщається. Закохався? То я зараз це виправлю, начистивши харю до блиску.

- Що таке? - Та проблемка в тому, що якщо таксист і закохався, то явно у мене, бо Ніку я всадовив на сидіння, і навіть двері закрив за нею, а цей далі пропалює в мені дірку.

- А... е... я...

Лайно ходяче! Він теж, але... Тільки зараз до мене доходить, чого воно таке притрушене. Десята вечора, місцевість, де і дурного не знайдеш, а я виношу дівчину з лісу, та ще й у такому вигляді... В неї штанина розірвана. Волосся заплуталося. Вигляд переляканий. Я теж явно не вирізняюся ошатним виглядом... 

- Друже, - ще і важкувато дихаю, намагаючись відновити нормальне функціонування повітря. Ніка легенька, але ці постійні підйоми вверх-вниз, вниз-вверх, і так по колу трішки вимотали. А цей ідіот, я впевнений, вже таку картину в голові накидав, що там правоохоронці мене пакують, натягнувши кайданки на зап'ястя. - Плачу втричі більше потрійного тарифу і ти нас без проблем та без зайвого кипишу довозиш до найближчої лікарні. Якщо ні...

- Так, так, домовилися, сідайте.

Молодець, тямущий хлопець, усвідомив, що він може наступним потрапити в ліс, і вже дверцята мені відкриває, запрошуючи присісти.

Ну що там, Навроцький, хотів хапнути свіжого повітря? Внести розмаїття у своє життя? Вітаю! В тебе це ідеально вдалося. Тебе як мінімум один персонаж порахував лісним збоченцем, а на задньому сидінні цього автомобіля лежить дівчина з переламаною ногою. І ти не над нею. І ти не хочеш взяти від неї необхідне і завтра забути про її існування. Ти про неї дбаєш. Переймаєшся за неї. Хвилюєшся. Коли таке востаннє було? І чи взагалі було? Хоча дещо брешу... І не про переживання наразі мова, а про взяти необхідне...