Читати книгу - "Батько подруги. Заборонений зв'язок., Ярл Конг"

Рой

***

- Будь ласка, зрозумійте, вже пізно, темно, а судячи з того району, в якому ви наразі знаходитеся, то там і дорога дуже погана, тож...

- Плювати! Потрібне авто! Так! Ви робите бізнес, шукаючи можливості, чи бавитеся в пісочниці, знаходячи відмовки? - Ця мадам вирішила пожартувати? Пізно? Темно? Дорога погана? Дуже невдалий час для веселощів вона знайшла! Я точно не в гуморі.

- Ми розуміємо ваш розпач, і надамо знижку на наступну поїздку, якщо ви скористаєтеся нашими послугами, але...

- Ви мене не чуєте чи що? - Знижку? Та я їм ту знижку в одне місце запхаю! Спочатку ділку, який створив такий бізнес, якому завада темінь та пізній час, а після і ця дамочка на телефоні потрапить під роздачу. - Дівчина зламала ногу. Їй терміново потрібно в лікарню. Ви мене чуєте? Дівчина. Зламала. Ногу. Їй. терміново. Потрібно. В. Лікарню.

А якби вона зламала ногу? Якби їй потрібна була допомога? Теж би торочила про те, що пізній час, нічого хвилюватися, можна до завтра зачекати? Лайно!

- Секундочку, - напевно, не настільки втрачена, щоб не зловити мій настрій. Або... Ні, не поклала слухавку. Врятувала своє робоче місце і поки що прикрила сраку своєму шефу. - Один з водіїв згодився відправитися за вами, але доведеться заплатити потрійний тариф за незручності і...

- Мені начхати скільки це буде коштувати! Я заплачу стільки, скільки буде потрібно! Тисячу, дві, та хоч десять. Але машина має бути на місці максимум через десять хвилин. Якщо ні... Я вам зроблю таку антирекламу, що у ваші автомобілі безхатьки погидують сідати. Така у вас буде ідеальна репутація. Час пішов.

Що за люди? Де їхні співчуття? Де хоч якісь емоції по відношенню до іншої людини, яка потрапила в халепу? І я ж не за безплатно прошу, готовий заплатити будь-яку суму, за яку той йолоп сюди припреться в "темноту та пізній час", і то носом ворочать. Такі мерзоти одне одного в чайній ложці втоплять, настільки жадібні. Настільки гнилі.

Повертаюся до дівчини, а в голові прокручую ще один варіант на випадок, якщо таксист і за потрійну ціну не припреться. Єгор. Найкращий друг і о четвертій годині ночі приїде, і по піску й навіть бабайок не злякається за рогом. Один дзвінок, пару слів і він тут як тут, примчиться на допомогу. Але, по-перше, Кароліна в місті, і вона сто відсотків дізнається про те, що я проміняв вечір з нею на якусь дівчину в лісі. І, по-друге, друг теж це не залишить в спокої. Допоможе, відвезе куди потрібно, що треба дістане, та потім до кінця моїх днів не злізе, розпитуючи що це за панянка, і як я з нею опинився в лісі посеред ночі. 

- Давай, мавпочка, на вихідне положення, - присідаю біля Ніки, і поки мавпочки в голові цієї мавпочки не відставили в бік музичні інструменти та не почали кумекати, що я тільки но сказав, підхоплюю під попку й відправляємося в подорож.

- Хто?

Навроцький, грець з ним з тією Кароліною та Єгором. А ти сам собі може відповісти, чому ти тут, поряд з цією дівчиною, серед лісу, а не з Кароліною в якомусь елітному готелі перекидаєшся на широкому ліжку?

- Згоден, до мавпочки тобі ще рости й рости, як мінімум, банани треба з вух повитягувати, - ось це одна з причин по якій я саме тут, а не деінде. І ні, я не якийсь там арбузер, як то наразі модно нарікати кожного чоловіка, який невдало пчихнув в сторону жінки, ні. Її реакція. Вона божественна.

- Гей, що ти собі дозволяєш? - Ідеальна. Така щира. Така проста. Така наївна, що готова другу ногу зламати, лише б відстояти свої права. - Ойойо...

А це вже відголоски здорового глузду так звучать, оскільки Ніка усвідомила, що в пориві пристрасті розпустила свої руки й ледве не беркицьнулася на землю. Якби не я, якби не тримав, то точно б добряче забилася, впавши на якийсь стовбур, котрих тут чимало, чи навіть на землю, яка, на щастя, тут тверда. Не доводиться хоч грузнути в болоті.

- Тримайся давай, бо ти така щаслива, що поки доберемося лікарні, то доведеться робити з тебе мумію, перемотуючи твої побої з ніг до голови.

І ось цей запах, коли дівчина пригортається до мене, усвідомивши свою помилку. Це не парфуми. Хоча... Може, і вони. Просто такий вибір цікавий... Суміш стиглої полуниці й... Та ні, чи то я ідіот, чи то сані не їдуть. Ніби полуниця з вершками. Навряд чи є такі парфуми. Адже для кого б вони випускалися? Навряд чи для світських левиць, котрі хочуть знайти собі по заможніше спонсора, впасти йому на шию і все життя там ніжками бовтати, ні в чому собі не відмовляючи. А ось це дівча і вже в мене на шиї, і ніжки звисають, але чиста на емоції. Такій кульбабку покажи, в обличчя дмухни й вона буде радіти пів дня.

- Гроші творять дива... - задумливо виголошую, спрямовуючи погляд вперед, бачачи, що все ж таксист приїхав і чекає на особливо важливих клієнтів. 

- Що?

А потім дивлюся на дівчину, яка нетямуще на мене витріщається і розумію, що гроші як роблять дива, так і можуть натворити біди, опинившись в руках людини, яка ще морально до них не готова. Ось ця, наприклад, Ніка. Явно добра, щира, сто відсотків позитивна людина, а потрапить в компанію міні Каролін, проникнеться їхньою "філософію" і через пару років я цю Ніку не впізнаю. Ні по зовнішності, ні що головне по моральному налаштуванню. Перетвориться в одну з, яких достобіса, і всі на один фейс.

- Скоро будемо на місці. 

Киваю на авто, а сам даю собі команду перестати думати про нісенітниці. Це її життя, її вибір, і їй вирішувати, як будувати своє майбутнє. Захоче стати черговою лялькою барбі на забезпеченні якогось мажорного дядька? Її справа. Моя - доправити до лікарні. Дізнатися, що з її ногою, а після... Буде видно.

- Та відкритий двері! Якого вилупився? - Ні, ну точно контора якихось придурків! Сидить на передньому сидінні, витріщилося і чорта з два сраку з нагрітого місця підніме. Потрійний тариф, а клієнтоорієнтованість така, що непогано було б схопити за руку цього виродка, витягнути з машини та потягнути в ліс, провівши "цікаву" екскурсію. Темноти вони бояться? Ідеально! Цей покидьок до кінця буде мочитися в ліжко, поглядаючи за вікно на темну вулицю!