Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Експансія-I 📚 - Українською

Читати книгу - "Експансія-I"

266
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Експансія-I" автора Юліан Семенов. Жанр книги: 💙 Детективи / 💙 Пригодницькі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 46 47 48 ... 175
Перейти на сторінку:
тримається за зубами.

Відповідь, яка надійшла через два тижні, насторожила Макайра, бо з неї випливало, що Пол Роумен не тільки підтримував дружні зв'язки з світом преси (з братами Олсопами, Ліппманом, Солсбері, Стівенсом, Уїтні), не тільки й досі дружить з колишнім співробітником ВСС Грегорі Спарком, якого звільнили з системи через підозру в лівих настроях, а й сам дійсно був учнем марксистського професора Кана.

Коли Макайр на черговому ленчі зустрівся з Даллесом (він навмисне вступив до клубу братів, щоб зустрічі були виправдані й не викликали запитань у заздрісників і відкритих противників могутньої сім'ї) і розповів йому про те, що сталося, Аллен з відповіддю не поспішав, довго попихкував своєю люлькою, часом поглядав на співрозмовника чіпким вивчаючим поглядом («Будь проклята моя безмежно любима професія, — говорив він, — і її закон: коли хочеш вірити, нікому не вір»), потім, поклавши люльку на стіл, біля чашечки міцно завареного жасминового чаю, сказав:

— Даремне панікуєте, Боб. Цей Роумен, скільки я його пам'ятаю, прекрасний хлопець. Попросіть-но його скласти довідку на всіх тих нацистів, яких він витоптав у Іспанії. Покажете її мені, може, щось підкажу, все-таки я тримаю в голові тисячі німецьких імен, — а там і вирішимо, що робити., Напишіть йому, що розгорнуті рекомендації надішлете після вивчення всіх, кого він вважає за потрібне залучити джерелами інформації, і тих, спілкування з якими може завдати шкоди, — він торкнув себе пальцем у груди, — престижу цієї країни.

… Коли Роумен прислав таку довідку, Даллес забрав її на ніч, зробив фотокопію і запитав — по відомих лише йому одному каналах — генерала Гелена про всі ті імена, які згадував Роумен, попередивши, що цю роботу необхідно провести в обстановці виняткової секретності і що ніхто з його, Гелена, американських контактів про це не повинен знати — ні за яких обставин.

У відповіді, підготовленій Геленом, було дано установчі відомості на сімнадцять чоловік, про які згадував Роумен; також повідомлялося, що «доктор Брунн» насправді співробітник розвідки Шелленберга, відомий під прізвищем Бользен, але в всі підстави думати, що це його псевдонім; справжнє ім'я Бользена — Брунна з'ясовується.

Даллес подякував Геленові, попросив його скласти розширену довідку на доктора Зоммера, Кемпа і Брунна — Бользена, які зацікавили його, зустрівся з Макайром, порекомендував йому, як краще відповісти Роумену, і перевів розмову на останні фільми, що привезли у Штати з Франції:

— Там настає щось якісно нове, повірте моєму чуттю. Чи виявиться Голлівуд спроможним сказати своє слово в новій обстановці, ось що мене бентежить…

Потім він смішно прокоментував останній бейсбольний матч між «буйволами» й «техасцями», упевнено назвав майбутнього чемпіона, порекомендував Макайру їсти щоранку терту редьку з маслиновою олією, додавши, що це робить печінку бастіоном здоров'я, і, попрощавшись, поїхав до себе в Нью-Йорк, умовившись про наступну зустріч через тиждень на прем'єрі «Петрушки» великого Стравінського…

5

«Полу Роумену,

виконуючому посаду резидента в Іспанії

Цілком секретно

Оскільки Ваша телеграма з проханням роз'яснити мою депешу 3209–46 передбачає розгорнуту відповідь, просив би Вас узяти в розробку згаданих Вами Зоммера, Кемпа і Брунна. Радив би насамперед зосередити увагу саме на Брунні — Бользені.

Після Вашого повідомлення, як пройшов контакт з Брунном — Бользеном, ми проаналізуємо Ваше повідомлення й охоче вислухаємо Ваші пропозиції на майбутнє.

Тільки така дружня робота, котра має визначити стосунки між резидентурами й центром, дасть Вам змогу зрозуміти те, що поки ще не зрозуміле, а нам дасть можливість скоригувати наші рекомендації стосовно специфічних умов, які існують в Іспанії.

Макайр».

Цю телеграму, записану Макайром зі слів Даллеса, було побудовано на тому тотальному недовір'ї, якого зобов'язана була дотримуватись нова розвідувальна служба країни; Даллес знав, що робив, бо в свій час він звернувся до Гелена з особистим проханням — знову ж таки обминаючи всі офіційні канали — налагодити спостереження за зв'язками резидентів «рузвельтівської команди»; пропозиція Макайра почати контакт з Брунном — Бользеном передбачала дію, а розвідник ні в чому так не проявляється, як у дії, його всього видно наскрізь, наче голенького, бери — не хочу!

Не знав Макайр і того, що Даллес уже домовився з директором ФБР- Гувером про початок роботи по всіх тих резидентах, які додержувалися «старого курсу». Але він добре запам'ятав зауваження Даллеса, кинуте мимохідь: «Якщо раптом Гувер зацікавиться Роуменом, захищайте його коректно, стримано, я допоможу зробити так, щоб про вашу пропозицію дізналися в державному департаменті: там не люблять ФБР і цінять тих, хто не боїться захищати своїх».

… Однак, комбінуючи й граючи, затіваючи складні інтриги, підставляючи Макайра Гуверові, зіштовхуючи лобами державний департамент і служби Мюнхена, Даллес не знав, що й Гелен вів свою партію, і не збирався «вивчати» Кемпа, як і багатьох інших у різних країнах світу, бо той був резидентом «організації» генерала в Іспанії, користувався його цілковитим довір'ям і безмежною підтримкою.

Не знав Даллес і того, що Гелен, відчувши його певний інтерес до Брунна — Бользена, дав Кемпу вказівку налагодити стеження за цією людиною, оскільки, як писав він, треба чекати підходу до нього представників відповідних служб, а це «дасть нам можливість простежити на ділі, як працює американська розвідка в третіх країнах, а конкретно в тих, де живе багато вигнанців, які ще не змогли визначитися в суспільному житті і яких досі ніяк не використано на благо майбутнього Німеччини».

Саме ця вказівка Гелена й змусила Кемпа ще уважніше придивитися до Брунна — Бользена і звернутися в Мюнхен з проханням зібрати всі можливі дані про «об'єкт», тому що, писав він, можуть бути зовсім несподівані повороти справи, якщо, звичайно, дозволити собі розкіш довіритися — на цій фазі — почуттю, а не об'єктивним даним.

Гелен прочитав повідомлення Кемпа, сказав Мерку, що не слід довіряти почуттю, але порадив не випускати Вруна — Бользена з поля зору, чого чорт не втне, коли бог спить…

6

«Едгару Джону Гуверу.

Федеральне бюро розслідувань

Дорогий Учителю!

Ви навіть не уявляєте, який приємний мені був Ваш дзвінок!

Мушу признатися, що саме у Вас (я завжди пам'ятаю про щасливі години, проведені разом з Вами в роботі проти гітлерівських шпигунів) я навчився доброзичливості, яка притаманна Вам у ставленні до людей, незалежно від того, на яких щаблях ієрархічної градації вони стоять.

Ніколи не забуду, як Ви сердито й по правді шпетили мого нинішнього боса Нелсона Рокфеллера і водночас покірно вислухували докори прибиральниці, яка гнівно сварила Вас за те, що після наради у залі лишається так

1 ... 46 47 48 ... 175
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Експансія-I», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Експансія-I"