Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Чорнобильська комедія 📚 - Українською

Читати книгу - "Чорнобильська комедія"

226
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Чорнобильська комедія" автора Сергій Вікторович Мирний. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 46 47 48 ... 90
Перейти на сторінку:
якого вже почали вкривати зморшки — пише листа доньці. Малює броник.

Коля закінчив заглядати в газету. Побачив малюнок Петра — і, шкодно просяявши обличчям, теж домальовує щось на лицевій стороні своєї листівки.

Всі пишуть — коханим, матерям, друзям…

Сергій, сидячи над чистим аркушем паперу, думає, його відсутній погляд на стіні намету. Усміхається теплою «внутрішньою» посмішкою: щось згадав… Швидко починає писати…

ГОЛОС ВІД ВХОДУ: Командир, тебе ротний шука!

СЕРГІЙ: Чорт! Зараз… (швидко закінчує речення, додає рядок, підписується; на ходу заклеює язиком конверт)

Тильна лінійка табору. За кілька кроків від Ленкімнати на короткому свіжообтесаному стовпі — грубо збитий дерев’яний ящик. У щілину — широку, темну, криво випиляну — Сергій вкидає білий прямокутник конверта.

В наметі ротного.

СЕРГІЙ (недовірливе обличчя):…І розвідку?!

РОТНИЙ: І розвідку. Вимітай усіх до єдиного. На АЕС!

СЕРГІЙ: А в розвідку хто ж поїде?!

РОТНИЙ: Поїдуть. Я домовився.

СЕРГІЙ: Хто?!

РОТНИЙ: Ну, завтра — з автобату.

СЕРГІЙ: А післязавтра — з банно-прального загону? Що ці автомобілісти там наміряють? І де? Вони що, маршрути знають? Добре, як з приладу показання зчитають без помилок…

РОТНИЙ: Лейтенант! Треба виконувати рознарядку по людям на АЕС. Поки поповнення не прийде — так і буде.

СЕРГІЙ: Ну, добре… (ще не вірячи, з надією) Ну хоч не всю розвідку?

РОТНИЙ (роздратовано): Я ж сказав — УСЮ!

СЕРГІЙ: Товариш капітан, завтра на АЕС на дезактивації екіпажі одержать свою дозу — і все, потім нікому буде в розвідку їздити… А поповнення прийде — хто їх навчить, по маршрутам провезе, покаже?

РОТНИЙ: Роз-на-ряд-ка, Швайко. Панятно?

СЕРГІЙ: Паня-атна… Так що, з роти — усіх?

РОТНИЙ (розлючено): Всіх ходячих. Я ж сказав — до єдиного!

СЕРГІЙ: І офіціанта з їдальні, чи що?

РОТНИЙ: І його теж! Встигне до обіду повернутись. А ні — без нього якось обійдемось. Кухар роздасть! Все. Давай, (стиха сам до себе) Нє, ну чому я не став кухарем?

Чоловічі руки вкидають листи до ящика з соснових дощок. Засмаглі й ще ні, великі й не дуже, грубі й чутливі — безліч різних чоловічих рук просовують світлі прямокутники з адресами у темний широкий і нерівний проріз. Є й листівка — одна, Коліна…

СЕРГІЙ: Де Котка шукати?

КОЛЯ: Ти що, не знаєш?! Тільки давай краще я — і перед самим виїздом…

Коля — в темнуватому наметі продовольчого складу; через дірочки й шпаринки його освітлює рожеве, ще низьке вранішнє сонце.

КОЛЯ (пошепки): Давай-давай! І цей ящик бери! (шкребе нігтем по картонному ящику, зацікавлено оглядає приміщення) Тушонку бери! І хліб…

ГОЛОС, ЯК З МОГИЛИ: Хто тут?

Несподіваний скрип з кутка. Коля з усмішкою погляда туди. Намет заставлений картонними ящиками з консервами, тушонкою, олією, дерев’яними ящиками з цибулею та пророслою картоплею. В кутку на землі лежить збитий з дощок прямокутник темно-зеленого кольору…

…який несподівано відкидається! — Це довга кришка закопаного в землю ящика з-під якоїсь амуніції, схожого на труну.

В «труні», відриваючи голову від засаленої подушки без наволочки, піднімається з матраца заспаний Котко.

КОТКО (невдоволено): Хто на складі?

КОЛЯ (не може повірити): Ти що, отак і спиш там?

КОТКО (невдоволено): Ну да. В землі ж радіації менше…

КОЛЯ: Зате радикуліту більше!

КОТКО (ображено): Тут пісок, сухо…

КОЛЯ: Трупи муміфікуються… Давай, пішли.

КОТКО: Куди це «пішли»?! Я на посту — продукти стережу!

КОЛЯ: Здавай пост. Сьогодні всі на АЕС їдуть.

КОТКО: І я? Не може бути?!

КОЛЯ: Може. Комуністична партія й Радянський уряд наказали. Всі ходячі — на АЕС…

КОТКО: Та я майже кухар батальйону! Старий ось-ось на дембель піде…

КОЛЯ: Навіть розвідка — і та

1 ... 46 47 48 ... 90
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чорнобильська комедія», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Чорнобильська комедія"