Читати книгу - "Печатка янгола, Ненсі Х'юстон"

Рафаель дивляться у дзеркало. Один на одного. Андраш не ворушиться, не обертається, аби побачити справжнього Рафаеля; вони не обмінюються словами, не тиснуть руки. Що відбувається у глибині цього безмовного і безмежного погляду? Кожен з них позбавив іншого коханих жінки й дитини. І тепер кожен обмацує своє серце: чи досі болить? Чи досі горить полум’я гніву? Чи, може, вже згасла й остання вуглинка?

Погляди в дзеркалі зливаються в один. Відкриті, чесні, майже безтурботні очі.

І ніхто не бачить, як вони розлучаються.

Що, отакий кінець?

О ні! Повірте — ні!

Достатньо просто розплющити очі: довкола вас триває Історія.

Примітки

1

У 1957 році вийшла кінострічка режисера Роже Вадима «І Господь створив жінку», що перетворила Брижіт Бардо на секс-символ, зірку світової величини, порівнювану з Мерилін Монро. Того самого року ББ бойкотувала Каннський кінофестиваль, заявивши, що «ліпше засмагатиме на пляжі», ніж братиме участь у таких страхітливих заходах. Це був її рішучий виступ проти суто сексистського і мачистського сприйняття її образу.

2

Упродовж 1954–1962 рр. тривала Алжирська війна. 1957 рік був позначений так званою Битвою за Алжир між 10-м дивізіоном парашутистів Французької армії і Фронтом за національне звільнення. Під час операції було зведено нанівець міську герилью алжирців і відновлено колоніальний лад у країні.

3

Уперше про «вулицю Сени» згадують у середини XV ст., а перша забудова тут розпочалася в середині XVI ст. Це вулиця, що перетинає Латинський квартал у напрямку Мосту Мистецтв. Тут повно відомих будинків, зокрема є той, де жив Д’Артаньян у відомому романі А. Дюма.

4

Марен Маре (1656–1728) — французький композитор періоду бароко, придворний музикант. Автор понад 600 творів для альта.

5

Луї Еспрі Лот (1807–1896) — видатний французький майстер поперечних флейт. У 1867 році на Всесвітній виставці в Парижі представив власну модель поперечної флейти, нині широко вживану і відому як «французька модель». Згаданий нижче видатний французький флейтист Жан-П’єр Рампаль (1922–2000) є власником єдиної відомої золотої флейти Лота.

6

«La Palette» — одне з найвідоміших з часів «богеми» бістро в Парижі. Його відвідували свого часу Поль Сезанн, Пабло Пікассо і Жорж Брак. Прикрашене кахлями 1930–1940-х років і цінними полотнами.

7

Фонтан Медичі було зведено 1630 року на замовлення королеви Марії де Медичі, удови Генриха IV, архітектором Тома Франсіном. Відомий також як Люксембурзький грот.

8

І таке інше (іт.).

9

Помалу (іт.).

10

Арія з опери «Орфей і Евридіка» (1762).

11

Ганс Беллмер (1902–1975) — франко-німецький художник-сюрреаліст. «Лялька» — його найвідоміший твір. Це розмальована дерев’яна скульптура майже в натуральний людський зріст. Вона складається з великої кількості елементів, які можна рухати, як заманеться.

12

Йоганн Йоаким Квантц (1697–1773) — німецький бароковий композитор, член Берлінської школи, викладав гру на флейті королю Фридриху ІІ Прусському. Автор популярної теорії гри на поперечній флейті.

13

Теобальд Бьйом (1794–1881) — баварський флейтист і винахідник. Автор нині відомого варіанту поперечної флейти.

14

Ярмарок Трону — велике щорічне весняне свято в Парижі у Венсенському лісі, яке відзначають з 957 року на честь Святого Антонія.

15

«Wonder» — французька компанія з виготовлення батарейок, що існувала впродовж 1914–1988 рр. Перший завод компанії відкрили в індустріальному місті Сент-Уан неподалік Парижа.

16

Longue cuisse (франц.) — довге стегно.

17

Ідеться про так звану Битву за Алжир (січень–жовтень 1957 року) під час Алжирської війни.

18

Кампанію «Хай квітнуть сто квітів» Мао Цзедун розпочав у лютому 1957 року заради посилення гласності й критики. Це виявилося пасткою: відразу після першого етапу кампанія почалося масове цькування інтелігенції.

19

Альбер Камю (1913–1960) народився в алжирському містечку Дреан, відомому нині як «маленький Париж». Камю отримував Нобелівську премію 1957 року, змушений залишити Алжир через свою рішучу позицію — захищати незалежність цієї країни, а також змушений залишити посаду в ЮНЕСКО через своє рішуче засудження франкістської Іспанії.

20

Ідеться про «П’ять чаклунських танців» (1939) Андре Жоліве (1905–1974) — твір із п’яти частин для піаніно або оркестру.

21

Німецька колядка про ялинку, першу згадку про яку датовано 1550 роком.

22

Усе, кінець! (нім.)

23

Тато (нім.).

24

Гастарбайтери (нім.).

25

Чорт (нім.).

26

Води! (англ.)

27

Благаю, дівчинко! Благаю, дай водички! (англ.)

28

«Rudall Carte» — провідна британська компанія з виготовлення флейт, заснована 1822 року.

29

Тут: виступ (нім.).

30

Угорець (нім.).

31

Чарлі Паркер (1920–1955) — видатний американський джазмен-саксофоніст.

32

Дюнкерк — місто в департаменті Північ, одна з крайніх точок території Франції. Таманрассет (за часів французької колонізації — Форт-Лаперрін) — найпівденніше місто Алжиру.

33

До скорого, Заф. Побачимося, друзяко (англ.).

34

Адольф Айхман (1906–1962) — високопосадовець Третього Райху, автор плану «остаточного вирішення» (проблеми з євреями). Керував депортацією євреїв до концентраційних таборів.

35

Пряники і пиріжки (нім.).

36

Г’юберт Лоуз (нар. 1939) — американський флейтист з величезним діапазоном: від джазу до класичної музики.

37

Хоч що буде — нехай... Майбутнє належить не тільки нам, нехай іде, як ідеться... (англ.)

38

Коли я дівчинкою була, то питала в мами — що ж буде далі? (англ.)

39

Питала я в коханого, чи буде там веселка... (англ.)

40

Статуя Республіки, зведена 1883 року архітектором Леопольдом Морисом.

41

Добривечір, на добраніч. / Ніч пахне трояндами / І ароматом гвоздик. / Ліжечко легко скрипить... / Відпочивай і не думай про ранок, — / Хай буде благословенним твій сон... (пер. з нім. Ю. Григор’єва).

42

Василь Гроссман (1905–1964) — радянський письменник родом із Бердичева. Андраш, напевно, читав його книжку «Треблінське пекло».

43

Прийнятий 13 квітня 1946 року Закон Марти Рішар забороняє режим узаконеної проституції, що діяв у Франції аж з 1804 року. Зачиняють усі борделі («будинки терпимості»). Закон названий іменем муніципальної радниці Марти Рішар.

44

Блошиця (нім.).

45

Константина — одне з найстаріших у світі міст, розташоване на півночі Алжиру.

46

Повертаючись до Парижа зі свого маєтку машиною друзів — подружжя Ґаллімар (Мішель Ґаллімар, який сидів за кермом, був племінником засновника однойменного видавництва), Альбер Камю гине під час аварії у містечку Петі-Вільблевен у департаменті