Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

52. Нехай Сіон скине з себе кайдани 1-6; радісна звістка про визвіл з неволі 7-12; четверта пісня Слуги Господнього 13-15

1 Збудися, збудися, вдягнися в твою силу, о Сіоне! Одягнись у твої пишні шати, Єрусалиме, святе місто! Не ввійде бо до тебе більше ні необрізаний, ані нечистий. 2 Струсни з себе порох, устань, Єрусалиме, бранцю! Скинь ланцюги з твоєї шиї, бранко, дочко сіонська! 3 Бо так говорить Господь: «Ви продані були нізащо і будете викуплені не за гроші.» 4 Бо так говорить Господь Бог: «Колись мій народ був зійшов у Єгипет, щоб там пожити; потім Ашшур гнітив його нізащо. 5 Тепер же що мені тут чинити? -слово Господнє, - бо народ мій нізащо взято, завойовники його ликують, - слово Господнє, - і безнастанно, щоденно скверниться моє ім'я. 6 Тим то народ мій взнає моє ім'я, він зрозуміє того дня, що це я сказав: - Ось я!» 7 Які ж гарні на горах ноги його, хто несе добру новину, хто звістує мир, вістить щасну долю, спасіння возвіщає, хто Сіонові говорить: «Твій Бог царює!» 8 Слухай! Варта твоя підняла голос, усі разом радісно гукають, бо бачать власними очима, що Господь повертається до Сіону. 9 Кликніть весело разом, румовища єрусалимські, бо Господь утішає свій народ, Єрусалим визволяє! 10 Явив Господь своє рамено святе перед очима всіх народів, і всі кінці землі побачать спасіння нашого Бога. 11 Геть, геть виходьте звідси! Нечистого нічого не торкайтесь! Виходьте геть з-посеред нього! Очистіться, ви, що несете Господній посуд! 12 Бо ви не вийдете з поквапом та не підете, немов би втікали. Господь ітиме перед вами, і Бог Ізраїля за вами. 13 Ось пощастить Слузі моєму; він вознесеться, піде вгору, стане вельми великим. 14 І як жахалися численні, глядівши на нього, - вигляд його не мав нічого людського в собі, - 15 так многота народів буде на нього дивуватись, царі затулять рота свого; бо таке побачать, що їм не оповідалось, довідаються про таке, чого не чули.

53. Страждання й смерть Слуги Господнього

1 Хто б повірив тому, що ми чули? Кому рамено Господнє об'явилось? 2 Він, мов той пагін, виріс перед нами, мов корінь із землі сухої. Не було в ньому ні виду, ні краси, - ми бачили його, - ні вигляду принадного не було в ньому. 3 Зневажений, останній між людьми, чоловік болів, що зазнав недуги; немов людина, що перед нею обличчя закривають, зневажений, і ми його нізащо мали. 4 Та він наші недуги взяв на себе, він ніс на собі наші болі. Ми ж, ми гадали, що його покарано, що Бог його побив, принизив. 5 Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на ньому, і його ранами ми вилікувані. 6 Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою; провини нас усіх Господь поклав на нього. 7 Його мордовано, та він упокорявся і не розтуляв своїх уст; немов ягня, що на заріз ведуть його, немов німа вівця перед обстригачами, не відкривав він уст. 8 Насильно, скорим судом його вхопили. Хто з його сучасників думав, що його вирвано з землі живих і що за гріхи народу свого його побито аж до смерти? 9 Гріб йому призначили разом з безбожними, і з злочинцями його могила, хоч він і не вчинив насильства, і не було обману в устах у нього. 10 Та Господь схотів придавити його стражданням. Якщо він принесе своє життя в покуту, то узрить потомство, житиме довго, і рука його вчинить успішно волю Господню. 11 Після трудів душі своєї він побачить світло і насититься своїм знанням. Слуга мій виправдає багатьох, їхні беззаконня понесе на собі. 12 Тому я дам йому, як пай, премногих; він з сильними буде ділити здобич, бо видав на смерть свою душу і був зачислений до лиходіїв, коли він узяв на себе гріхи багатьох і за грішників заступався.

54. Слава нового Єрусалиму 1-11; його вічний мир 12-17

1 Ликуй, неплідна, ти, що не родила! Закричи з радости й веселися, ти, що пологових болів не знала! Бо більш дітей у покинутої, ніж у заміжньої, - слово Господнє. 2 Розшири місце твого намету! Нехай розпустяться запони твоїх осель! Попусти довше твоє мотуззя, вжени кілки глибоко в землю! 3 Бо ти розкинешся праворуч і ліворуч; твоє потомство успадкує народи, покинуті міста заселить. 4 Не бійся, бо стиду не зазнаєш! Не соромся, бо червоніти більш не будеш. Бо ти забудеш стид твого юнацтва, зневаги твого вдовицтва більш не згадаєш. 5 Бо твій муж - твій Творець, Господь сил - його ім'я. Твій Викупитель - Святий Ізраїля, що зветься Богом усієї землі. 6 Немов покинуту й засмучену жінку, Господь прикличе тебе знову. Чи ж можна жінку молодощів відіслати? - каже Бог твій. 7 Я на короткий час тебе покинув але з великим співчуттям тебе приймаю. 8 У палкім гніві я на хвильку сховав був обличчя моє від тебе, але в моїй любові вічній мені тебе жалко, - каже Господь, твій Викупитель. 9 Воно зо мною тепер так, як за днів Ноя: Як я був поклявся, що води вже не затоплять більше землі Ноя, отак клянусь не гніватись на тебе і не сварити тебе більше. 10 Гори зрушаться й горби похитнуться, моя ж любов від тебе не відступить, мій союз миру не похитнеться, - каже Господь, якому тебе жалко. 11 О безталанний, бурею киданий, безутішний! Ось