Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Його зухвала дівчинка, Джулія Ромуш 📚 - Українською

Читати книгу - "Його зухвала дівчинка, Джулія Ромуш"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Його зухвала дівчинка" автора Джулія Ромуш. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 47 48 49 ... 54
Перейти на сторінку:
Розділ 21.1

Патрік розтягує свої губи в посмішці й знову дивиться на мене так, ніби я з тарганами в голові. Чому вони всі так на мене дивляться? Що Роберт, що Патрік?

Варто навіть миттю згадати про Роба, як губи відразу починають палати вогнем. Боже, я цілувалася з ним. Точніше, він цілував мене. Це досі у моїй голові не вкладається. Той, хто весь час хотів зробити мені гидоту. Якось образити й принизити. Раптом поводився так, що в мене досі всі мізки збиті в омлет. Напевно, саме тому я не так сильно парюся, що Патрік хоче зустрітися пізно ввечері. А варто було б про це потурбуватися!

- Не я вибираю час, та й у робочий час такі справи не робляться, - хлопець каже це рівним та спокійним тоном, а в моїй голові в цей час літають до роздратування рожеві метелики.

- Сподіваюся, що ти не задумав щось погане? - Примружуюсь і дивлюся на хлопця, який відразу починає сміятися і на нас відразу шикають з усіх боків. Виявляється, тут є ті, хто реально прийшов набиратися знань.

- Для цього мені не потрібно заманювати тебе до університету, - підморгує мені Патрік і відразу встає зі свого місця і, демонстративно сховавши мою заліковку, прямує на вихід, а я ще залишаюся сидіти на місці й тупо вдивлятися в одну точку. Що це означало? Що означають його слова?

Але відпочинок мені тільки сниться, тому що вже за кілька хвилин я підстрибую на місці від того, що в задній кишені штанів вібрує мій телефон. Діставши його з кишені, я закочую очі. Ну звичайно ж, хто ще мені міг дзвонити?!

Трубку я не беру, тому що дівчина збоку від мене дивиться настільки загрозливо, що я просто не ризикнула на її очах цього зробити. Може тут, як в армії, ще й наряди роздають за порушення тиші?

Тільки телефон перестав вібрувати в руці, і я видихнула, як він тут же почав розриватися від звуку повідомлення. Чорт! Я поставила на беззвучний тільки дзвінки, а ось про повідомлення зовсім забула.

- Що, книга не цікава? - Все-таки не витримую і кажу тій, що очі вже витріщила на мене на повну силу. Вона вказує мені незадоволеним знаком на табличку, де перекреслено мобільний телефон червоним хрестиком, а разом з ним картинка з їжею та собакою. Тонкий натяк зрозумілий. Я навіть не здивую її поглядом у відповідь, а піднявши свою п'яту точку зі стільця прямую на вихід з бібліотеки.

Виходжу акуратно і постійно оглядаюся на всі боки, тому що я знаю себе, я тут зможу зустріти Янга, ось до ворожки не ходи. Якщо за всі роки в універі він тут жодного разу не ходив, то сьогодні могли зійтись усі зірки і я б обов'язково з ним тут перетнулася. Саме тому моя дорога до вбиральні проходить дуже швидко. Тільки там я нарешті знімаю блокування з екрана і дивлюся на гнівне повідомлення сусідки по кімнаті. Те, що воно гнівне, я розумію з того, що всі букви великі та наче кричать на мене.

“ШВИДКО ТЯГНИ СВІЙ ЗАД НА ТРЕНУВАННЯ!”

Головне дуже стисло і зрозуміло. Нічого зайвого. Ну як я могла допустити, що тепер у моєму житті всі мною управляють? Усі від мене чогось хочуть і вимагають? І, на жаль, я не можу відправити їх всіх на три веселі літери. Бо я від них залежу! Ну ось як я могла дійти до такого життя?

Підібгавши губи, я невесело плетусь у бік спортивного залу, який про себе називала камерою тортур, бо звідти я виходила тільки з одним бажанням - відкинути копита!

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 47 48 49 ... 54
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Його зухвала дівчинка, Джулія Ромуш», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Його зухвала дівчинка, Джулія Ромуш"