Читати книгу - "Мій фантастичний хлопець, Інна Романова"

Минуло три тижні.

Все як і раніше без змін - Алекс або був відсутній, або сидів перед екраном ноутбука, зосереджений і втомлений.

В один з вечорів я увійшла до вітальні й побачила незакритий ноутбук Алекса.

Не знаю що мною рухало в той момент, але я заглянула в історію браузера ...

Клікнула на саме перше посилання знизу і побачила сайт з описом курортів островів Океанії ...

Тремтячими руками я відкрила наступне посилання - там на мене дивилася фотографія дівчини з вінком на шиї, вона рекламувала готельний курорт на Гавайях.

Наступне посилання - оооо, тут перегляд авіарейсів.

Потім мене перекинуло на його пошту. Там я побачила лист від Аделіни Ветлицької «як тобі цей?» із зазначенням назви курорту.

Далі я дивитися не стала.

Є приказка - не дивися, якщо ти не готовий побачити, що там ховається ...

Обережно закрила браузер, встала, одяглася і вийшла з квартири. 

Я в заціпенінні подзвонила Світлані і попросилася переночувати.

Алекс мені подзвонив через пів години, я якраз підходила до будинку подруги.

Я не була готова з ним розмовляти, написала йому смс «я буду у Свєти ночувати, вона мене попросила». Це його заспокоїть і дасть мені час на подумати і все осмислити.

- Подруго, на тобі обличчя немає, заходь! - Свєта мене зустріла на порозі своєї квартири, завела і посадила за стіл.

Потім мовчки налила мені повний келих вина, собі плеснула і сказала:

- Ну розповідай.

Я  випила келих вина, потім взяла пляшку, налила ще один  і заплакала.

- Світлано, він, здається, мені зраджує, - не знаю через що сльози так сильно лилися, може вино подіяло, а може напруження останніх тижнів, я ревіла, як в дитинстві, коли розбила сильно коліно і було дуже-дуже боляче.

Подруга мене обняла, і нічого не питала, просто ділилася теплом і співчуттям.

Близько опівночі прибігла Іра.

- Так, треба розібратися, перш ніж лити сльози літрами, ми айтішніци чи хто? - Іра була зібрана і рішуча, готова взламати будь-яку систему і знайти докази.

Пів ночі ми намагалися взламати систему безпеки компанії наших хлопців, але кмітливості та досвіду ще не вистачало.

- Так давайте ми особистий комп цієї мадам хакнемо, - запропонувала Світлана. - Там теж має бути щось компрометуюче.

Наступні пів ночі ми з'ясовували ІР - адресу її домашнього компа, потім взламали і почали вивчати дані.

Дівчина обожнює соціальні мережі, люди, скільки компромату можна знайти по соцмережах! А якщо ще зібрати з різних сайтів, переглянути інфо по друзях ... Ми з'ясували про неї майже все - аж до таких подробиць, які тампони вона вважає кращими Тампакс чи Котекс.

Нічого кримінального ми не знайшли. Більше того, схоже, що у дівчини є коханий хлопець впродовж довгого часу.

- Аню, а поговорити з Алексом ти не хочеш? - я негативно киваю головою. Ні не хочу!

- Залишайся у мене на пару днів, а потім вирішиш, що будеш робити далі, - запропонувала Свєта. – А зараз пропоную всім спати.

Алекс мені знову дзвонив, потім ще і ще.

На третій день він прийшов до Свєти додому.

Я просила подругу не відкривати, він стукав близько 15 хвилин і тільки потім пішов.

- Аню, ну ти ведеш себе не дуже раціонально, якщо чесно. Справа твоя, звичайно, але я б на твоєму місці з ним поговорила. Не будеш же ти від нього ховатися вічність?

Я зітхнула і попленталася на диван. 

Сьогодні ввечері треба повертатися додому.

І будь що буде, жити в невизначеності дуже важко, пора розставити крапки над І.

Близько 6 вечора я повернулася в нашу квартиру. Алекса, звичайно, так рано вдома не було і слава Богу, мені трохи часу для підготовки до нелегкої розмови.

Він як і раніше мені дзвонив кожну годину-дві, я написала йому смс «я вдома» і через пів години він увірвався в квартиру.

Алекс переживав, це було явно помітно по його напруженій позі і виразу обличчя.

- Привіт, - тим не менш спокійним голосом сказав хлопець. - Як твої справи? Чому ти мені не відповідала? Як Світлана?

- Все добре у Свєти, - почала я з самого простого питання. - Алексе ... Я не знаю з чого почати ...

- Аню, просто говорити і все,- він сів на диван і запросив мене приєднається до нього. Я сіла на стільчик навпроти.

- Скажи чесно, ти мені зраджуєш? - відверто подивилася Алексу в очі, щоб побачити правду. Він був сильно здивований, в погляді читалося несподіванка і нерозуміння.

- Ні, Аню, я тобі жодного разу не зраджував і не планую. Звідки ти таке взяла? - його погляд був теплий і такий рідний.

- Ти в останні місяці дуже багато проводиш часу не вдома. І ще ... Ця твоя офіс-менеджер ... Я ж бачила як вона на тебе дивиться, вона красива. І останнє ... Я заглянула в твій браузер… - тихо опустила голову і зізнавалися у своїх висновках і діях.