Читати книгу - "Анабазис. Похід 10000 еллінів"

/4/ Тут вони розділили гроші, виручені від продажу полонених. Для Аполлона й Артеміди Ефеської вони пожертвували десяту частину[201], і кожен із стратегів отримав свою частку (цих грошей), щоб приберегти її для богів. За Хірісофа гроші отримав Неон з Асіни. /5/ Ксенофонт[202] (на ці гроші) виготовив приношення Аполлонові і помістив його у скарбницю афінців[203] у Дельфах, викарбувавши на ній своє ім’я та ім’я Проксена, полеглого разом із Клеархом; адже Ксенофонт був зв’язаним з ним узами гостинності. /6/ Частину пожертви, призначеної для Артеміди Ефеської, Ксенофонт, коли разом з Агесілаєм пішов з Азії[204], йдучи в похід супроти Беотії і вважаючи, що йому загрожує небезпека, залишив у Мегабіза, неокора Артеміди[205], і звелів Мегабізові повернути ці гроші, якщо Ксенофонт залишиться живим, а якщо з ним трапиться якесь нещастя — пожертвувати їх Артеміді, виготовивши для неї те, що, на його думку, буде до вподоби богині.

/7/ Коли Ксенофонт став вигнанцем[206] і поселився завдяки лакедемонцям у Скіллунті [поблизу Олімпії], Мегабіз прибув, щоб спостерігати за Олімпійськими іграми[207] і передав Ксенофонтові довірену йому на сховок пожертву. Взявши гроші, Ксенофонт купив для богині невеличку ділянку землі за вказівкою бога. /8/ Стався цікавий збіг, бо через цю ділянку протікає річка Селінунт, і в Ефесі біля храму Артеміди протікає річка з тією ж назвою, і в обох річках водяться риба й слимаки. Але на ділянці біля Скіллунта, крім того, можна полювати на всіляку звірину. /9/ На пожертвувані богині гроші Ксенофонт також побудував вівтар і храм і відтоді завжди виділяв десяту частину плодів з ланів і приносив їх у жертву богині, причому усі місцеві громадяни й жителі з навколишніх місць — як чоловіки, так і жінки, приходили на свято. Учасникам свята на кошти храму давали ячмінь, пшеничний хліб, вино, плоди, ласощі і шматки м’яса як від жертовних тварин із священних пасовищ, так і як від звірів, убитих на полюванні. /10/ Річ у тому, що до дня свята сини Ксенофонта й інших громадян влаштовували полювання і в ньому брали участь, за бажанням, і дорослі чоловіки. На тварин, а саме на вепрів й оленів, полювали то на самій священній ділянці, то на горі Фолої.

/11/ Ця ділянка розташована на проїжджій дорозі з Лакедемону до Олімпія і віддалена від храму Зевса в Олімпії приблизно на 20 стадій. У самій місцевості є лука і лісисті гори, де випасаються свині, кози й корови, а також коні, так само і в’ючна худоба гостей, які прибувають на свято, пасеться там. /12/ А навколо самого храму виріс гай з фруктових дерев, плоди яких, коли зрілі, дуже смачні. Храм, невеликий за розмірами, нагадує ефеський храм[208], а змайстрована з кипарисового дерева статуя богині схожа на золоту статую в Ефесі. /13/ Біля храму споруджена стела[209] з написом: «Священна ділянка Артеміди. Власник, який збирає з неї плоди, повинен щороку приносити в жертву богині десяту частину їх, а на решту коштів утримувати храм. Якщо ж він цього не виконає, він розкається згодом».

/1/ Ті, що прибули в Керасунт морем, вирушили звідти далі тим же шляхом, а решта пішли суходолом. /2/ Коли вони підійшли до кордону моссінойків[210], то послали до них трапезунтця Тімесітія, який