Книги Українською Мовою » 💛 Інше » Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко 📚 - Українською

Читати книгу - "Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко"

398
0
10.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Індоарійські таємниці України" автора Степан Іванович Наливайко. Жанр книги: 💛 Інше / 💛 Публіцистика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 47 48 49 ... 160
Перейти на сторінку:
З них Госак (грецька передача — Gosakos) споріднене з українськими терміном козак і прізвищем Козак (про це окрема стаття). Сак тут споріднене із санскритською дієслівною основою shak (хінді sak) — «бути сильним/могутнім».

У боспорському написі № 764 зафіксовано ім’я Сакта. Воно вирізьблене на вапняковій стелі, знайденій 1914 року в Керчі (на так званому Глинищі) й датованій римським часом (КБН, 438). На плиті рельєф, у лівій частині якого — вершник на коні, повернутий вправо, за вершником — служник. Праворуч перед вершником у кріслі жінка в хітоні й плащі. Між жінкою і вершником — колонка. Лівіше вершника постать служниці, майже вся збита. Голови жінки й вершника теж збиті. Можливо, жінка в кріслі перед вершником — богиня, що благословляє верхівця в похід. Бо саме кримська Деві-Діва, сама богиня-воїтелька, покровителька й захисниця Херсонеса Таврійського (літописний Корсунь, нинішній Севастополь), благословляла воїнів на битву й допомагала їм перемагати. <134>

Дружину Шіви — Деві-Діву звали й Шакті, «Могутність». Імена з Шакті мають герої і героїні «Океану сказань» поета-кашмірця Сомадеви (ХІ ст.): царі Шактівеґа, Шактікумара, Шактіракшіта, брахман Шактідева, цариця Шактімата й царівна Шактіяша. Імена, де шакті другий компонент, мають царі Амарашакті, Бахушакті, Вікрамашакті, царевичі Анекашакті, Васушакті й Уґрашакті, царівна Вішнушакті, воїни Крішнашакті й Упендрашакті, купецький син Махендрашакті. Причому ім’я Шактідева фактично тотожне імені Шакадева (хінді — Шакдев) — їм і відповідає боспорське Сакдей. Ім’я Вішнушакті, хоча Вішну — чоловіче божество, стосується його дружини — Лакшмі, жіночої іпостасі свого чоловіка. Вішнушакті, «Могутність Вішну» — синонім імені Лакшмі, тому й дається тільки жінкам.

Боспорське ім’я Сакдей означає «Могутній бог» і має свого значеннєвого, теж боспорського, двійника — Балодей. Другі компоненти в них етимологічно тотожні, мають спільне походження й однакове значення, а перші — Сак і Бало — тотожні семантично, мають однакове значення — «Сильний», «Могутній» (див. статтю про Балодея). Можна припустити, що ім’я Сакдей могло і вживалося на означення Баладеви, старшого брата Крішни й землеробського божества — Балодея боспорських написів, Болудея і Білдея козацьких прізвищ.


4. Хардей

Гіппарін, син Хардея; Неокл, син Фарнакіона, сина Хардея. Напис № 1179 на мармуровій плиті з п’яти шматків, знайденій в околицях Анапи й відправленій у Херсонес Таврійський (Севастополь). Звідти вивезена до Кембриджу, зараз — у Музеї Фіцвільяма. Датується кінцем ІІ — початком ІІІ століття.

Напис — список імен, складений з невідомої причини. Переважно це прості громадяни, хоча трапляються посадові особи: лохаг, стратег тощо. В одному випадку носій імені Хардей виступає дідом Неокла й батьком Фарнакіона. Ім’я Фарнакіон, похідне від вжиткового й на Боспорі імені Фарнак, явно негрецьке, а іранське чи індійське. Оскільки ім’я Хардей не може вважатися іранським через негативність дей, то, виходить, воно — індоарійське, індійське. З чого обережне припущення, що й ім’я Неокл індоарійське: кл у ньому тотожне слов. слав і санскр. шравас, а нео може відповідати санскр. nava. Із цим компонентом, який у санскриті означає «новий», «юний», «молодий» (СРС, 317), є чимало індій<135>ських імен: Нава — «Юний», «Молодий», Наваджа — «Юний Місяць», досл. «Новонароджений», Навінчандра — «Новий/Молодий місяць», Наваджйота — «Вранішнє світло», досл. «Новосвітлий», Наватеджа — «Юне завзяття», Навендра — «Новий Індра», Навіштха — «Найюніший» тощо.

Санскр. nava має і значення «9» — і воно теж входить у чимало індійських імен: Наванідгі — «Дев’ятискарбний», Наваратха — «Дев’ятиколісничний» (таке ім’я мав батько царя Дашаратхи, «Десятиколісничного», який, у свою чергу, був батьком Рами, героя «Рамаяни»); Наваратна — «Дев’ятикоштовнісний» (9 коштовних каменів — перлина, смарагд, рубін, діамант, корал, сапфір, топаз, ляпіс-лазур і ґомеда — мінерал, добуваний у Гімалаях, онікс), Навашакті — «Дев’ятисилий», «Дев’ятикратно дужий» та ін. (HN, 279). Останнім ім’ям, що важливо, означалися Вішну й Шіва, різні імена яких рясно відбиті в українських теонімах, назвах, прізвищах, іменах. Цікава в цьому плані назва рослини — дев’ясил, дев’ятисил, пов’язане з числом «9». У давнину воно вважалося магічним і назвою дев’ясил (deve з neve — «9», ЕСУМ, ІІ 21) позначалися рослини виняткових лікувальних властивостей. Санскр. navaka, хінді navak означають і «юнак», «молодик», і «наділений дев’ятьма якостями» чи просто «дев’ятка» — зважаючи на сакральність числа. І цілком можуть споріднюватися з українським прізвищем Новак.

Тож у такому разі грецьке Неокл, що його мав син Фарнакіона, сина Хардея, мусило мати в оригіналі індійську форму Навашравас, тотожну слов’янським Новослав, Невослав або Дев’яслав, Дев’ятислав.

Хардей… Напис № 1215, на уламку біломармурової плити, купленому в Анапі 1912 року, нині втраченим. Датується серединою ІІ століття. На уламку збереглися лише імена Фарнакіон і Хардей.

одаст, син Хар… Напис № 1281, той самий, де засвідчене Балодей, син Деметрія. Ім’ясполучення з Хар у написі йде відразу за ім’ясполученням із Балодей. Не виключено, судячи з …одаст, що це ім’я Хардей. Хоча можливі й інші варіанти.

В індійській міфології Хара (хінді — Хар) — Шіва, а Харі — Вішну. «Махабгарата» пояснює: так Шіву називають через те, що він здолав (harate) інших богів — Брахму, Індру, Варуну, Яму й Куберу. Що ж до епітета Харі, вживаного як щодо Вішну, так і щодо інших богів (Індри, Шіви, Ями), то значення його не зовсім зрозуміле — <136> його звичайно тлумачать як «Позбавник журби». Поклоніння обом божествам засвідчене на теренах України. У пенджбській мові хар — «бог», «всевишній» і стосується найперше Вішну та його земних втілень — Крішни й Баладеви. Імена на Хар поширені в пенджабців: Харбанс, Харбгаґат, Харбгаджан, Харбір, Харґобінд, Харґурананд, Хардас, Хардев, Хардіал, Хардінґе, Харіндер, Харірам, Харкішан, Харнам, Харпріт, Харсахай, Харсімран, Харчанд, Харчаран, Харшаран тощо. Серед цих імен є Хардев, тотожне боспорському Хардей. Пенджабські імена здебільша тяжіють до Вішну, Крішни або їхніх регалій та атрибутів, прикладом чого є хоча б імена сікхських гуру: Хар Крішен, Хар Арджан, Харґобінд тощо. Ім’я Харіндер може означати як «Вішну+Індра» (Вішну у ведах допомагав Індрі здолати злого Врітру), так і «Бог Індра», оскільки хар може означати й «бог». Так само Харірам може тлумачитися «Бог Рама», а Рама

1 ... 47 48 49 ... 160
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко"