Читати книгу - "Ти нікому не розкажеш, Олекса Мун (Alexa Moon)"

Зупиняюся. Обіймаю себе руками. Світло далеких фар б'є в обличчя, даючи можливість водієві розглянути мене без особливих зусиль. Чим, власне, він і займається, бо виходити не поспішає.

Я не бачу машину, що стоїть навпроти. Жмурюся від яскравого світла та чекаю якихось дій і коли розумію, що водій навмисне зволікає, в голові несподівано спалахує сумнів: це не Аріс!

Усвідомивши це, починаю відступати убік до тротуару.

Помітивши мій рух, водій різко гасить фари.
Я бачу темну іномарку. Це не Камаро Аріса.

Розвертаюсь назад та починаю швидко йти у невідомому напрямку. Позаду ляскають двері автівки.

— Софія! — мені чується голос Валентина Леонідовича, і я мимоволі сповільнююсь.

Через декілька метрів, остаточно зупиняюся та розвертаюсь. Здивовано дивлюся на чоловічу фігуру, що наближається.

Він щось несе в руках, і коли підходить досить близько, я бачу що хлопець привіз мої речі.