Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Давай одружимось, Уляна Пас 📚 - Українською

Читати книгу - "Давай одружимось, Уляна Пас"

1 011
0
17.01.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Давай одружимось" автора Уляна Пас. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 48 49 50 ... 54
Перейти на сторінку:
24.

Макс

Я дуже хочу дещо зробити! Повернувшись у місто, першим ділом знайду хорошого психолога, щоб він розібрався з тим, що відбувається у моїй голові. 

Здається, я запав на власну дружину! Фіктивну дружину, чорт забирай!

Весь тиждень перебуваючи в Празі, часто ловив себе на думці, що робить Юля і як в неї справи. Телефонував сам, хоча був би не проти, щоб і вона робила подібне. Єдиний раз, коли Юля телефонувала - це було якраз перед моїм поверненням додому. Я збирався зробити їй сюрприз, але на дії все вийшло якраз навпаки.

Коли Юля повідомила, що завітала моя сестра, я одразу зрозумів, що варто чекати неприємностей. До того ж цього дня був день народження в Олега, і Соня просто не буде моєю сестрою, якщо не поїде туди. 

Тільки-но літак приземлився, я набрав Кирила - і всі мої припущення підтвердилися. Поки таксі везло мене до клубу, намагався зібратися і не нервувати. Можливо, нічого поганого не станеться, а я панікую як дівка якась. До того ж Юля не пила, і це був великий плюс у її бік.

Але цей великий плюс перетворився на купу мінусів, коли я побачив цікаву картину. Знову мудак Тарасов, і знову в центрі уваги моя дружина. 

Взагалі-то, я був радий набити йому пику. І байдуже, що в результаті й сам отримав. І не тільки я. Олег та Кирило також не пасли задніх. 

Та все найцікавіше розпочалося вже у квартирі, коли Юля взялася грати у медсестру. Вона була так близько, а аромат її волосся змушував мене вимкнути здоровий глузд. Можливо, ця тяга викликана тим, що деякий час я без жінок, а, можливо, і не тому. 

Я таки поцілував її, коли бажання затьмарило розум. Видно було, що Юля шокована, і якби не клята губа, я б таки відчув на смак її уста. 

Юля так мило червоніла і соромилась. Я збирався поговорити про те, що сталося, хоча уявлення не мав, що кажуть у таких ситуаціях. Але моя дружина просто взяла й накивала п'ятами. 

Заснути цієї ночі вдалося не скоро, хоча я і втомився як собака. У голову все лізли думки про наші відносини і про те, як бути далі. В результаті я вирішив не ризикувати й більше не робити дурниць. Мабуть, мої дії таки пов'язані з нестачею жіночої уваги. Отже, одразу після повернення від Влада треба пошукати когось надійного у списку контактів, лише на одну ніч. 

Наступний ранок виходить багатим на події. Юля ховає від мене погляд, хоча весело усміхається Олегу, котрий як завжди - в ударі. І чого це так мене дратує? І слова про ревність з рота друга, я пропускаю крізь вуха.

Я зовсім не хотів ображати Юлю, але і вона занадто багато на себе взяла. В результаті вона образилася, а я відчув себе мудаком. 

Як тільки приїхали до Влада та Ілони, вирішив охолодитись в басейні. Юля також була там, але лізти у воду не поспішала. Невже соромиться показувати мені свій купальник?

Вилізаю з води і мене кличе до себе Влад. Тільки от я практично не чую про що він мене запитує, тому що мій погляд зараз прикутий до Юлі і її тіла в білому купальнику.

У горлі стає клубок, тому доводиться прокашлятись. Юля тим часом стрибає у воду, а мені до біса сильно хочеться опинитись зараз там же. 

- Ти мене слухаєш, Максе? - здається, Влад не вперше намагається до мене достукатись. 

- Що? - повертаюсь до нього обличчям і дядько з розумінням усміхається. - Твоя Юля - чарівна дівчина. Не слухай мене. Йди до неї.

Здається, Влад якось по-своєму розуміє мої дії, але зараз це хвилює мене найменше. Розганяюсь і стрибаю у басейн поруч з Юлею. 

- Вирішив скласти тобі компанію, - наближаюсь до неї якомога ближче й отримую дивне задоволення від розгубленості дівчини. - Сподіваюсь, ти не проти.

- Не проти, - бурчить Юля, а я зовсім їй не вірю. Дівчина розвертається і пливе на інший край басейну, тільки вона ще не знає, що я не звик так просто здаватись. 

Пливу за нею і стаю так, щоб притиснути Юлю своїм тілом до бортика. Тепер точно не втече!

- Що ти робиш? - шипить невдоволено і розгублено. Сама ж коситься у бік Соні, котра може нас підслуховувати. 

- Хочу вибачитись, - кажу абсолютно серйозно. - Я не хотів образити тебе, справді. 

- Приймається! - надто швидко погоджується дівчина. Напевно, сподівається, що зараз я її відпущу, але в мене на неї зовсім інші плани. 

- Милий купальник, - повільно торкаюсь пальцями бретельки на плечі й наче ненароком зачіпаю гарячу шкіру. Мені добре чутно, як важко дихає Юля і як швидко піднімається та опускається її грудна клітка. -  А я і не знав, що під одягом ти приховуєш таку красу.

Я точно збожеволів, адже її збентеження приносить мені неабияке задоволення. 

- Навіщо ти це робиш? - питає зовсім тихо.

- Що саме? - хочу, щоб вона сама це сказала. Практично не дихаю, поки чекаю на її відповідь.

- Гей, молодята! Тільки не на людях! - кричить Марат - і вся магічність моменту розвіюється. А я зовсім забув, що братик також завітає на це свято. Дарма… 

Доводиться відпустити Юлю і вона одразу виходить з басейну. Обмотавшись рушником, прямує у будинок, не озираючись. Сам також виходжу на сушу і витираю рушником мокре тіло.

- Знаєш, Максе, - Марат продовжує стояти поруч і розглядати мене прискіпливим поглядом. - Якби не знав тебе надто добре, міг би подумати, що між тобою і цією дівчиною дійсно щось є. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 48 49 50 ... 54
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Давай одружимось, Уляна Пас», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Давай одружимось, Уляна Пас"