Читати книгу - "Історія України 1945 -1991, Олександр Гребьонкін"

1. На шляху до «Перебудови»

Заходи Юрія Андропова

У листопаді 1982 року помер генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв. Новим генеральним секретарем став Юрій Андропов (роки правління: 1982-1984 рр.), в минулому – голова КДБ.

Додаток. Ю. В. Андропов: біографічна довідка

Андропов Юрій Володимирович народився у 1914 році у сім’ї інженера-залізничника. Закінчив Рибінський технікум водного транспорту, працював матросом, на судноверфі. З 1940 р.— перший секретар ЦК ЛКСМ Карело-Фінської РСР. Під час гітлерівської окупації брав участь у партизанському русі в Карелії. 1947—1951 рр.— другий секретар ЦК Компартії Карело-Фінської РСР. У 1953—1957 рр. - посол в Угорщині, був прихильником придушення заворушень в Угорщині 1956 року.  У 1967—1982 роках — голова Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР. Тоді ж обраний кандидатом у члени Політбюро ЦК КПРС. Під керівництвом Андропова органи безпеки перетворилися на потужну систему, що контролювала практично всі сфери життя суспільства.

Ю. Андропов чітко бачив проблеми країни (безгосподарність,  розкрадання державного майна, пияцтво, хабарництво, занепад трудової дисципліни, створення мафіозних кланів в окремих республіках СРСР) і пробував навести порядок у державі командно-адміністративними методами. Він розпочав з підвищення трудової дисципліни рядових громадян, покарання прогульників, порушників, бракоробів, боротьбу з приписками. Їх суворо попереджали, виганяли з роботи, знімали з посад. Все це проводилося звичними радянськими методами: численні перевірки, облави міліції в кінотеатрах, в парках  культури і відпочинку, перукарнях. Було посилено і збільшено органи КДБ, МВС, Добровільної народної дружини.  Згодом почалася  гостра боротьба з корупцією і мафією. Мафіозним кланам, особливо у Середній Азії було нанесено сильного удару.Ю. Андропову вдалося на деякий час, до 1983 року, навести порядок і дисципліну і підвищити темпи економічного зростання. Але гостра політична і ідеологічна криза не припинились. Крім того, заходи Андропова не в повній мірі торкнулися  керівництва УРСР, де «царював» вірний Володимир Щербицький.

Взагалі, заходи Андропова мали тимчасовий ефект. Його раптова хвороба й смерть завадили втілити усі плани в життя.

Період Костянтина Черненка

З лютого 1984 по березень 1985 року генеральним секретарем був Костянтин Устимович Черненко, людини чесна, але хвора і дещо безпорадна. Суворі заходи андроповського періоду припинилися. Економіка знову почала буксувати на місці. Назрівали проблеми з харчуванням, економікою, трудовою дисципліною, які ніяк не вирішувалися. Зовні, усе ще виглядало досить благополучно, але це було схоже на танок на краю прірви.

СРСР потребував докорінної зміни усієї політичної та економічної системи, чи принаймні якісного її ремонту.

2. Початок «Перебудови». Чорнобильська катастрофа

Як розпочалася «Перебудова»?

У березні 1985 року генеральним секретарем ЦК КПРС став Михайло Горбачов (роки перебування біля влади 1985-1991 рр.).

Додаток. М. С. Горбачов: біографічна довідка

 Горбачов Михайло Сергійович був родом зі Ставропольського краю Росії, з селянської родини з українським корінням. Працював в колгоспі комбайнером. Закінчив юридичний факультет МДУ, згодом, заочно, економічний факультет Ставропольського сільськогосподарського інституту, перебував на комсомольській і партійній роботі.

М. Горбачов став ініціатором перебудовчих процесів в СРСР, бажав реформування економічного і політичного життя в державі.

«Перебудова» (1985-1991) - це політичний курс на реформи в суспільному і економічному житті СРСР з метою вдосконалення і оновлення радянської  системи. Передбачалася демократизація радянської системи, нове «політичне мислення» у галузі зовнішньої політики (перш за все – покращення відносин з США), а також прискорення розвитку радянської економіки, покращення управління господарським механізмом.

«Перебудова» розпочинається з квітневого Пленуму 1985 року, де було оголошено курс на «прискорення розвитку економіки». Згодом відбулися три зустрічі М. Горбачова з президентом США Р. Рейганом і було підписано Вашингтонський договір 1987 року  про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності.  Так розпочалося роззброєння, причому СРСР ліквідовував більше зброї, ніж США. СРСР зобов’язався вивести свої війська з Афганістану.

В країні розпочалися демократичні процеси («гласність») і проходила боротьба з алкоголізмом, яка, однак, не мала особливого успіху.