Читати книгу - "Червоний рахунок, Сергій Фішер"

— Але є ще одне питання, — декан знову наділа окуляри, дивлячись на Злату серйозно. — Про це говорить весь університет, і я маю запитати прямо. Чи погрожував вам Ігор Терещенко?

Злата завагалася. Вона могла збрехати, сказати, що ні — і, можливо, уникнути додаткових проблем. Але вона вже навчилася ціну брехні і компромісів із совістю.

— Так, — відповіла вона твердо. — Вчора ввечері він зателефонував мені і пропонував... співпрацю. В обмін на те, щоб я змінила свої свідчення.

— І що ви відповіли? — декан нахилилася вперед, уважно дивлячись на неї.

— Відмовилася, — Злата дістала диктофон. — І записала всю розмову. Вже передала запис детективу Марченку.

Декан відкинулася на спинку крісла, вивчаючи дівчину з новим інтересом.

— Ви розумієте, що Терещенко — впливова людина? Що він може створити вам серйозні проблеми?

— Розумію, — кивнула Злата. — Але я вже була в ситуації, коли мною маніпулювали через страх. Більше не хочу жити так.

— Ви змінилися, Золотарьова, — декан слабо посміхнулася. — І, думаю, на краще. Але будьте обережні. Ми забезпечимо вам підтримку з боку університету, але Терещенко має зв'язки далеко за його межами.

— Я буду обережною, — пообіцяла Злата, підводячись. — І дякую за довіру.

Коли вона вийшла з кабінету, Соня чекала її в коридорі, нервово гризучи нігті.

— Ну що? — запитала вона, побачивши подругу.

— Догану знято, — Злата не стримала усмішки. — І декан пообіцяла підтримку університету проти Терещенка.

— Це неймовірно! — Соня обняла її. — Ти перемогла, Злато! Впоралася з усім цим жахіттям і вийшла переможницею!

— Ще не повністю, — Злата похитала головою, виходячи з адміністративного корпусу. — Терещенко все ще на свободі, і він не здасться так легко.

На сходах університету їх чекав сюрприз — детектив Марченко, який розмовляв з кількома поліцейськими.

— А, Золотарьова, — сказав він, побачивши Злату. — Добре, що я вас зустрів. Є новини.

— Хороші чи погані? — запитала вона, підходячи до детектива.

— Дуже хороші, — Марченко не стримав усмішки. — Ми отримали ордер на обшук офісу і квартири Терещенка. І ваш запис телефонної розмови став одним із ключових аргументів для судді.

— Коли обшук? — Злата відчула, як серце пришвидшується від хвилювання.

— Вже проводиться, — відповів детектив. — І за попередніми даними, ми знайшли багато цікавого. Документи, що підтверджують зв'язок Терещенка з Ахметовим, записи про перекази коштів, навіть чернетки листів з вказівками щодо компрометуючих матеріалів.

— Тобто, він...

— Так, його заарештують сьогодні, — підтвердив Марченко. — І, думаю, ви будете раді дізнатися, що чорна машина, яка стежила за вами, зникла. Наші хлопці відвідали офіс Терещенка, і його водій вирішив, що краще припинити стеження.

Злата видихнула з полегшенням. Загроза, яка нависала над нею останні дні, нарешті зникла.

— Дякую, — сказала вона. — За все, що ви зробили.

— Це ми маємо дякувати вам, — детектив підняв брову. — Без вашої сміливості і рішучості ця справа могла б тягнутися роками або взагалі не відбутися.

Коли детектив пішов, Злата і Соня залишилися на сходах, дивлячись услід поліцейській машині.

— Не можу повірити, що все скінчилося, — сказала Соня. — Терещенко заарештований, Дамир співпрацює зі слідством, твою догану знято... Ніби ми в якійсь казці.

— Не в казці, — Злата дивилася на браслет з кулоном-ключиком, який виблискував у сонячному світлі. — У реальному житті, де іноді доводиться приймати складні рішення і нести відповідальність за свої вчинки.

Вони повільно йшли територією кампусу, насолоджуючись рідкісним моментом спокою і полегшення. Студенти, які проходили повз, віталися, дехто навіть підходив, щоб висловити підтримку або просто потиснути руку.

— Знаєш, що найдивніше? — сказала Злата, коли вони сіли на лавку біля фонтану — того самого, де колись відбулася її перша серйозна розмова з Дамиром. — Я почала цю історію, шантажуючи викладача заради оцінок. А закінчую її, добровільно співпрацюючи з поліцією і розкриваючи корупційну схему.

— Це називається зростання, — Соня посміхнулася. — Ти вийшла за рамки своїх страхів і стала кращою версією себе.

— Можливо, — Злата крутила кулон-ключик між пальцями. — Але я також розумію, наскільки тонка межа між маніпуляцією і справедливістю. Я використала ті ж методи проти Дамира, що і він проти мене. Різниця лише в меті.

— І це важлива різниця, — наполягала Соня. — Ти зробила це не заради особистої вигоди, а щоб допомогти іншим і відновити справедливість.

Злата кивнула, хоча в глибині душі розуміла, що все не так однозначно. Вона дійсно хотіла допомогти іншим студентам і зупинити корупційну схему. Але була й особиста складова — бажання перемогти Дамира, довести, що вона не просто пішак у його грі. І, можливо, навіть отримати певне задоволення від того, як точно спрацювала її пастка з флешкою на форумі.