Читати книгу - "Мережевий ефект"

Амена підозріло примружилася на мене. "Це правда?" — прошепотіла вона.

Я зробив жест, який, я сподівався, вона витлумачить як: "Будь ласка, не кажи їм, що я брешу".

Арада сказала: "Дякую, SecUnit". Вона пропустила пальці через коротке волосся, ніби намагалася зібрати свої думки докупи. Безумовно, втома була проблемою; людям потрібно зарядитися енергією або заснути, або що завгодно, інакше їх здатність приймати рішення буде навіть гіршою, ніж зазвичай. Вона продовжила: "Отже, ніщо з цього принципово не змінює наших цілей. Нам ще потрібно знайти екіпаж Перигелія, але принаймні тепер ми знаємо, що наш перший крок — відстежити Дослідника".

Я сподівався, що АРТ хоч тепер дасть коментар, навіть якщо він збирається сказати щось на зразок "або щось інше", але нічого не було.

Тьяго виглядав так задумливо, що я намагався не сприймати це як поганий знак. Він сказав: "Арада, я хотів би повернути Елетру до медичного закладу для ретельного мозкого обстеження. Крім того, це дасть мені можливість особисто поговорити з нею. Я перегляну повний звіт Амени, а потім подивлюсь, чи зможу я отримати додаткову інформацію".

Арада сказала Тьяго: "Це хороша ідея. Якщо не брати до уваги оптимізм, ми повинні знати, чи вона бреше і можливо щось замислює, чи дійсно думає, що говорить правду. Давайте спробуємо отримати якомога більше інформації, перш ніж… до того, як щось станеться".

Я встановив приватний зв'язок з Арадою і сказав їй: "Вам усім потрібен період відпочинку."

Арада завагалася, потім скривилася і потерла скроню. "Ви, мабуть, маєте рацію. Я поговорю з іншими."

Я повернув дисплей в режим очікування. Амена вийняла з контейнера останню порцію овочевого саклату і сказала: "Чи справді АРТ над чимось працює?"

"Звичайно, — сказав я. Вона далі дивилася на мене. — Можливо він щось знайшов" Я забезпечив канал лише для нас трьох, я, АРТ та Амена. Я надіслав, "АРТ, відповідай мені. Ти лякаєш Амену. (Угу, мені потрібно було бути чесним, інакше це не допомогло би.) Я додав: — І мене."

Було полегшення, коли АРТ сказав: "Я продовжую ремонт свого звичайного космічного приводу та вивчаю дані системного сканування на великі відстані, щоб визначити можливі шаблони пошуку Дослідника.

"З вами все гаразд?" — спитала Амена.

"Ні", — сказав АРТ.

Я не очікував, що АРТ це визнає. Дійсно не очікував. Так, це було погано.

Амена перевела подих, помітно перегрупувавшись, і кивнула. "Звичайно, я це бачу. Але зараз ми не в гіршій ситуації, ніж раніше, і ви двоє розібралися в дечому. Насправді нам краще, тому що зараз ми допомагаємо вам з’ясувати, що саме сталося. І завжди краще мати більше інформації, щоб діяти". Її погляд на мене був кривим. — Моя друга мама так каже.

АРТ запросив мене на приватне з'єднання, і я дозволив йому встановити його. Там говорилося: "Мій екіпаж. А якщо вони нікуди не полетіли?"

Я знав, що це означає. Я сказав, "АРТ, ніщо не вказує на те, що люди були вбиті або поранені у тебе на борту. Я перевірив. Це було перше, що я перевірив у житловій секції. Ніяких тіл не було. І ти сам вже все відсканував. Цілі зруйнували деякі каюти, залишили сміття та власну рідину, і вони не прибирали би після… Я завагався, але мені довелося бути цілком чесним щодо того, що я думав і чого міг не знати АРТ. — Вони не прибирали би після масового вбивства. Я бачив масові вбивства, АРТ, вони залишають безлад."

Він не відповів, але я відчув, що він слухає.

Я сказав: "Після того, як ми відновимо ваші безпілотники, ми зможемо знову перевірити їх на біологічні сліди, але я не думаю, що ми щось знайдемо. Я думаю, що що б не сталося, ваші люди були в порядку, коли вони зникли звідси.

АРТ сказав: "Це ознака того, що вони пішли добровільно?"

Це був момент для розгляду. Виконуючи те, що зазвичай робив би АРТ (якби це не було емоційно скомпрометованим), і дивлячись лише на ті дані, які можна було перевірити, ми не знали, чи екіпаж був викрадений, чи добровільно пішов, чи втік. Оскільки два човники АРТа все ще були у наявності, ми знали що екіпаж не використав їх для виїзду.

(Або екіпаж міг спробувати втекти і був знищений. Я не збирався згадувати про це, тому що АРТ повинен був знати, що це можливо. Але це могло вилучити втечу з дерева рішень, тоді екіпаж би діяв інакше. Не було сенсу розглядати це питання зараз. Нам потрібно було шукати факти, і тоді ми знайдемо відповідь. І якою б не була ця відповідь… ми б впоралися з цим.) Я сказав: Нам потрібно провести повну інвентаризацію, зокрема зберігання ручної зброї. Якби екіпажу довелося покинути вас, коли цілі зламали твої системи, вони, можливо, спробували би проникнути на борт Дослідника.

Пауза була довгою, 3,4 секунди. Тоді АРТ сказав: "Згоден."

І тоді мене вразило, що АРТ був у відчаї та переляку з того моменту, як дослідник Баріш Естранзи з'явився і зробив те, що зробив. Він змусив своїх викрадачів полювати на мене не тому, що у нього була якась грандіозна стратегія, а тому що він потребував мене.

Ненавиджу емоції.

У приватному каналі між мною та АРТом я сказав, "Прошу вибачення за те, що назвав вас лайном."

Він сказав: "Я прошу вибачення за те, що викрав вас і завдав потенційної котеральної шкоди вашим клієнтам."

Амена дивилася на мене, зігнувши брови. — "Ви двоє розмовляєте?"

"Так." Мені довелося зараз дивитися на стіну.

Амена розхвилювалася. "Ви знову воюєте чи миритесь? Тому що зовні ви виглядаєте точно так само".

"Ми помирилися", сказав їй АРТ.

"Це добре — Амена полегшено зітхнула, — і правильно. Що далі у нашому списку?"

"Я йду шукати транспортний човник Баріш Естранзи." Я не очікував нічого знайти, але це було в списку дій, то чому б і ні.

АРТ повідомив Араду, що поки він працював над двигунами, він також приготував загін "шукачів шляхів" на випадок, якщо нам доведеться обшукати планету з колоніями. (Сподіваюся, до цього не дійде. Я не люблю планети.)

"Шукачі шляхів" — це безпілотники для планет, в основному це активні сканери, які здійснюють по всій планеті збір інформації про навколишнє середовище та зображення місцевості, а також шукають комунікаційні сигнали, можливі джерела енергії та все, що може