Читати книгу - "Вільні стосунки з босом, Ольга Вісмут"

Мені здається, що бос ось-ось кінчить. Зимнєв різко виходить із мене. Я дивлюся як віддаляється його член. За звичкою витираю слину, не зводячи погляду з того, як він водить рукою по своїй плоті.

Мить, і його губи на моїх. Мене різко підіймають. Ми цілуємося, мало не кусаючи одне одного.

Зимнєв різко розвертає мене і кладе на стіл. Спідниця миттю задирається вгору, поки я намагаюся відсунути далі мишку та клавіатуру, щоб не змахнути їх випадково зі столу.

Труси летять на підлогу, а гаряча плоть притискається до моїх вологих складок. Стогну від дикого бажання. Зимнєв ніби знущається з мене. Водить між ніг, дражнить.

— Будь ласка, — стогну я.

Поштовх, і він у мені. Рухи рвані, дикі, неприборкані. Якоїсь миті мене навіть кусають за плече. Тілом розпливається не просто жар, а цунамі задоволення, зносячи мені останні рештки самоконтролю. 

На шкірі залишаться синці від тієї сили, з якою в мене вбиваються, але я не хочу це зупиняти.

Кінчаємо ми разом. Відчуваю, як всередині розтікається його сперма.

Важко дихаємо.

Зимнєв відхиляється й допомагає мені підвестися. Тому що я калюжкою розпливлася по столу.