Читати книгу - "І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський"

5

Нарешті максимально проявляється суть ситуації — спокій. Як сказано у вступі, спокій чергується з рухом, як і рух зі спокоєм. Саме завдяки цьому можливе ритмічне чергування спокою та руху й їхня гармонійна послідовність. Найбільше ритміка виражається в мові, головним органом якої є гортань, прихована в шиї. За правильних дій мови може бути досягнута та ритмічна гармонія, що допомагає людині виправити всі помилки, яких припустилися в минулому. У цьому сенсі текст каже: «Слабка риска — на п’ятому місці. Зупинка в шиї. У промовах нехай буде стійкість, і каяття зникне».

6

Шоста позиція цієї гексаграми є головною в ній. Тут найкраще досягається зупинка, зосередженість, спокій. Мак­симальний розвиток спокою приводить до того, що він сам зупиняє себе, і так дається вихід із усієї цієї ситуації. Закріпити спокій, тобто призупинити його, — перейти до руху. Оскільки шоста риска має спричинятися до переходу в наступну ситуацію, то тут мається на увазі успішний результат закріплення, про який каже текст: «Сильна риска — нагорі. Закріпи зосередженість. Щастя».

№ 53. Цзянь. Течія

У попередньому випадку сили були накопичені, відновлені, переплавлені. Вони отримали повідомлення про імпульс. Вони були випробувані на стійкість і тепер можуть вільно рухатися вперед до діяльності. Тому ця ситуація й називається течією. Треба також зазначити, що головний образ, що проходить майже через усі риски, — це образ лебедя. Це образ водяної птиці, яка гармонізує з назвою гексаграми течія. Але для того, щоб збагнути цей афоризм, необхідно взяти до уваги, що ця течія не байдужа, вона має певну мету, таку ж мету, як мета дівчини вийти заміж. Певна річ, що для того, щоб не збитися з правильного шляху, тут потрібна повна стійкість. Тому основний афоризм каже лише: «Течія. Жінка йде до чоловіка. Щастя. Сприятлива стійкість».

1

Починаючи з першого афоризму і далі, текст «Книги змін» каже тут про поступове просування лебедя. Між іншим, образ лебедя Су Сюнь розшифровує так: «Лебідь належить до птахів світла, але живе у воді (що відноситься до категорії темряви. — Ю. Щ.). Коли він осідає на воді, то вважає для себе заспокоєнням дістатися суходолу. Коли ж він перебуває на суходолі, то вважає для себе радістю дістатися до води». Двоїстий характер цієї ситуації, де є потреба у відриві від висхідної точки, показаний тут в образі лебедя, який із водяної поверхні, зручної для нього і до якої він пристосований, виходить на берег в ситуацію, не таку комфортну йому. Проте цей шлях виникає, як необхідний. І «Книга змін» розглядає лише його поступові етапи. На першій позиції лебідь тільки наближається до берега. Перехід до діяльності може здатися і страшним, але не людині, сповненій сил. Тільки дитину могла б налякати велика та тривала дорога. Тому якщо тут небезпека і викликає певні чутки, то вихід назовні тут потрібен, ситуація розвернеться добре. Тому в тексті сказано: «Слабка риска — на початку. Лебідь наближається до берега. Малій дитині страшно. Будуть розмови, але осуду не буде».

2

Подальше поступове розгортання сил, показане в образі лебедя, що дістався до прибережних скель, має насамперед базуватися на гармонійному сприйнятті того, що допомагає людині і що виходить із навколишнього середовища. Їжа та питво — це те, що весь час проникає в людину ззовні. І в цій підтримці ззовні людина має найбільшою мірою проявити свою врівноваженість. Ось чому текст каже: «Слабка риска — на другому місці. Лебідь наближається до скелі. У питві й їжі — врівноваженість. Щастя».

3

На третій позиції позначається вихід із внутрішнього середовища, тобто з того, що є чинним, а в перекладі на образи, подані в «Книзі змін», — вихід із води, який так тішить лебедя. Таким чином, тут лебідь досягає суходолу, він виходить на нього. Але до життя на суходолі він не пристосований так само, як і на перших порах людина, котра вдається до діяльності і виходить із свого незмінного спокою, не пристосована до діяльності. Тому тут може, як загроза, постати перед людиною неправильний розвиток її шляху. Якщо чоловік іде в похід, то неправильний і небажаний результат його дій показаний у тому, що він гине в поході і не повертається. Стародавні китайські автори «Книги змін» єдине призначення жінки бачили в продовженні роду. Тому для жінки несприятливий результат показується в образі можливості зачаття, але неможливості народження. Така ситуація може призвести лише до дії, але в ній задля того, щоб звільнитися від цієї ситуації, необхідно опанувати усіма елементами, що їй заважають, необхідно впоратися з розбійником, котрий символізує відхилення від правильного шляху, тобто від подальшого розвитку. У цьому сенсі можна зрозуміти текст: «Сильна риска — на третьому місці. Лебідь наближається до суходолу. Чоловік піде в похід, але не повернеться. Дружина завагітніє, але не виносить. Нещастя».

4

Непристосованість людини до дії, яка обмежує її можливості через відсутність досвіду, значною мірою призводить до того, що якщо вона і пройшла попередню ситуацію без втрат, тут остаточного результату досягти ще не вдалося. Подальший розвиток подій може бути для людини як вдалим, так і ні. Виною у цьому, звісно, її непристосованість. Лебідь не пристосований до того, щоб гніздитися на дереві, однак, він може знайти достатньо міцну гілку, на яку він міг би сісти. Так і людина дії може знайти достатньо міцну опору для своєї подальшої діяльності. В такому випадку ситуація може розгорнутися так, як треба. Але це необов’язково. Тому «Книга змін» каже лише гіпотетично: «Слабка риска — на четвертому місці. Лебідь наближається до дерева. Можливо, він і досягне свої гілки. Осуду не буде».

5

П’ята позиція, розташована високо в гексаграмі, показана тут в образі пагорба, на який ще далі проникає лебідь. Але ця позиція вже настільки віддалена від другої та відділена від неї небезпечною третьої позицією, що плідність її ставиться під сумнів. Той, хто неплідний і не створює нічого, може розвиватися заради самого себе і вже в собі самому і для себе може бути сильним. Ця сила, однак, приводить лише до задоволення своїх потреб, але аж ніяк не варто забувати про її непродуктивність. Тому текст каже: «Сильна риска — на п’ятому місці. Лебідь наближається до пагорба. Жінка три роки не вагітніє. Все ж ніхто її не здолає. Щастя».

6

Шоста позиція стоїть відповідно до третьої, тому тут знову з’являється образ суходолу, до якого рухається лебідь. Але мета вже досягнута, після цього вже можливий вихід до подальшої ситуації. І досягнення мети показане в цінності цієї ситуації. З точки зору авторів «Книги змін», обряд є дією, в якій із особливою силою виступають на перший план гідність і цінність. Тому, якщо йдеться про те, що пір’я лебедя можна застосувати при обрядах, то тут вказується на кінцеву плідність цієї ситуації. На попередніх щаблях «Книга змін» попереджувала про замкненість і неплідність, бо така