Читати книгу - "Біблія"

5 Отцї ваші,- де ж вони? та й пророки - чи вічно ж їм жити?

6 Слова ж мої й присуди мої, що я заповідав через слуг моїх пророків, чи ж не справджались на отцях ваших? і вони навертались та й говорили : Як призначив Господь Саваот учинити нам після стежок наших і по вчинках наших, так і зробив.

7 Двайцять четвертого дня одинайцятого місяця, у другому Дарійовому роцї, надійшло слово Господнє до пророка Захарії Варахієнка, сина Аддового, таке:

8 Бачив я вночі видиво: чоловік на червоному конї стоїть проміж миртами в зеленій долинї, а за ним конї червонобурі, теркаті й білі;

9 І спитав я: Хто вони, пане мій? і сказав менї ангел, що розмовляв ізо мною: Я скажу тобі, хто вони.

10 Тодї озвався чоловік, що стояв проміж миртами, й сказав: Се ті, що їх Господь послав пройти землю.

11 Вони ж заговорили до ангела Господнього, що стояв проміж миртами й сказали: Пройшли ми землю й ось, вся земля заселена й спокійна.

12 І озвавсь ангел Господень і сказав: Господи Вседержителю! докіль будеш ти немилосерден до Ерусалиму й городів Юдиних, що гнївишся на них уже сїмдесять років?

13 І відказав Господь ангелові, що розмовляв ізо мною, словами благими, словами відрадними.

14 І сказав менї ангел, що розмовляв ізо мною: Вісти голосно й скажи: Так говорить Господь Саваот: Я жалую Ерусалима й Сиона великою ревностю;

15 І палаю великим гнівом, проти тих спокойних народів, бо як я легко, гнівився, вони збільшали зло.

16 Тим же то таж говорить Господь: Повернусь ізнов милосердно до Ерусалиму: в йому одбудується мій храм, говорить Господь Саваот, та й простягнуть будівельнїй шнур через Ерусалим.

17 Далїй оповісти й скажи: Так говорить Господь сил небесних: Городи мої попереповнюються знов добром, і потїшить Господь Сиона, й вибере собі знов Ерусалим.

18 І підвів я мої очі й дивлюсь: ось чотири роги.

19 І спитав я у ангела, що розмовляв ізо мною: Що се? а він відказав менї: Се роги, що порозкидали Юду, Ізраїля й Ерусалим.

20 Потім показав мені Господь чотирі ремісники.

21 І поспитав я: Що вони йдуть робити? а він відказав так: Оті роги так порозкидали Юду, що нїхто не здолїе підвести голови своєї: а сї прийшли, щоб їх полякати та позбивати роги в народів, що підняли рога проти Юдиної землі, щоб її порозмітувати.

Захарiя 2

1 І споглянув я знов і бачу: ось чоловік, і мав в руці міряльного шнура.

2 Я спитав: Куди ти йдеш? а він сказав менї: Розміряти Ерусалим, щоб знати, який він завширшки й який завдовжки.

3 Аж ось виступив ангел, що розмовляв ізо мною, другий же ангел вийшов вустрїч йому.

4 сказав той до його: Біжи й скажи сьому молодикові так: Одкрито стояти ме Ерусалим через множество людей і скоту в ньому.

5 І сам я, говорить Господь, буду йому поломяним муром, і прославлю себе посеред його.

6 Гей, гей! утікайте ж із півночньої вемлї, говорить Господь: Я бо вас порозвівав, нїби на всї чотири вітри, говорить Господь.

7 Утїкай, Сионе, ти, що пробуваєш у дочки Вавилонської.

8 Так бо говорить Господь сил небесних.: Задля слави послав мене він до народів, що вас обдерали.; хто бо торкається до вас, торкається об зїницю ока мого.

9 І ось, я підніму на них руку мою, й стануть вони здобиччю невольникам своїм, і зрозумїєте, що се Господь сил небесних послав мене.

10 Викликуй же радісно й веселись, дочко Сионова! ось бо, я прийду й осядусь посеред тебе, говорить Господь.

11 І прийдуть тодї многі народи до Господа, й будуть моїм народом; і я оселюсь посеред тебе, й зрозумієш, що мене послав до тебе Господь сил небесних.

12 І посяде Господь Юду, як своє наслїдде на сьвятій землї, й вибере собі знов Ерусалим.

13 Умовкни ж, усяке тіло, перед Господом! він бо підіймається з сьвятого пробутку свого.

Захарiя 3

1 І показав мені первосьвященника Ісуса, що стояв перед ангелом Господнім, та й сатану, що стояв праворуч його, щоб його винуватити.

2 І сказав Господь (через ангела) до сатани: Нехай загрозить тебе, сатано, Господь, нехай загрозить Господь, вибравший собі Ерусалим! Хиба він не головня, вихоплена з огню?

3 Ісус же був у замазаній одежі, стоючи перед ангелом.

4 І озвався сей і сказав до инших (ангелів), що стояли перед ним: Поздіймайте з його замазану одїж! а йому сказав: Дивись, я зняв із тебе неправедність твою, й вдягаю тебе в одїж сьвяточну.

5 І говорив далїй: Вложіть йому на голову чистий кидар, і вложили йому на голову чистий кидар, і наділи ризи на його; ангел же Господень стояв.

6 І заповів ангел Господень Ісусові і сказав:

7 Так говорить Господь сил небесних : Як ходити меш дорогами моїми й будеш пильнувати сторожі моєї, то будеш судити дом мій й наглядати над моїми дворами. І дам тобі в підмогу з тих, що стоять оттут.

8 Слухай же вважно, ти первосьвященниче Ісусе, ти й товаришу твої, щозасїдають перед тобою, - сї мужі знаменні: Ось, я приведу слугу мого, Пагонця.

9 А ось, і камінь, що кладу перед Ісусом; на сьому каменї семеро очей; і виріжу на йому начерки його, говорить Господь сил небесних, і зітру гріх землї сієї одного дня.

10 Того часу, говорить Господь сил небесних, буде одно одного закликати під виноград і фиговину.

Захарiя 4

1 вернувся той ангел, що розмовляв ізо мною, і розбудив мене, наче будять кого сонного.

2 І спитав мене: Що бачиш? Я відказав: Бачу сьвітильника,-ввесь із золота; вверху в його кубочки на оливу й сїм лямп на йому, а також сїм дудочок до наливання в лямпи, що на йому.

3 А коло його дві оливинї, одна праворуч од кубочка, а друга ліворуч.

4 запитавсь я та й кажу ангелові, що розмовляв ізо мною: Проти чого воно, добродїю?

5