Читати книгу - "По сусідству з дияволом, Наталія Савінова (SiN eVa)"

Постійно згадуючи той шалений поцілунок, Тесс старанно уникала навіть швидкоплинної зустрічі з сусідом. Вона не збиралась більше навідуватись до пораненого, який не потребував її втручання. Вона засвоїла урок та зробила висновки.

Тесс продовжила жити своїм життям: бігала вранці, ходила до університету, але якби не намагалась забути про сусіда не могла цього зробити. Вона все ж думала про нього кожного дня. Якось ввечері Тесса зізналася самій собі, що вона не змогла стриматися і, здається, закохалася у свого таємничого сусіда. Звичайно ж вона розуміла, що це не кохання, а закоханість! І зовсім скоро це почуття випарується, а поки що потрібно бути сильною і продовжувати навчання. Та як би вона не вмовляла себе, що це лише швидкоплинна закоханість, ніяк не могла зупинити потоки думок про сусіда. І навіть рідкісні зустрічі з іншими хлопцями, що так само намагалися привернути до себе її увагу, не рятували. Тесс була одурманена шармом і таємницею Еліаса, що так нетактовно вчинив з нею.

Пройшов рівно тиждень від дня їхньої останньої зустрічі.

Тесс поверталася додому після практичних занять, на яких сьогодні дали можливість попрактикуватися в чомусь новому. Вона була задоволена собою та втомлена, тому все чого хотіла – це швидше прийняти душ, випити чаю та укутавшись в ковдру забутися у ліжку. Вона дістала ключі з сумочки і збиралася відчинити двері, як почула чийсь кашель. Несміливо озирнувшись у бік кашлявого, вона здригнулася всім тілом коли побачила Оскара. Хлопець смикав запальничку в руках і повільно наближався до неї.

– Ну привіт, білка.

– Оскар?! Навіщо ти прийшов? – не контролюючи тремтіння голосу та виказуючи свій страх, запитала Тесс. – Тобі не можна з'являтися поблизу мого будинку. – Стискаючи ключі, вона притулилася спиною до дверей власної квартири.

– Я не зрозумів, у тебе хтось з'явився? – Тесс мовчки знизала плечима. – Я бачив як біля тебе ошивалися кілька хлопців з університету. Ти вже почала трахатись з ними? А?

– Ні. Нічого не змінилось. – тихо відповіла вона.

– Я знаю що навколо тебе постійно хтось крутиться. Ти ж не будеш цілу вічність тримати свою цноту при собі?

– Після нашого розриву, – прийнявши спробу пом'якшити напругу, що нависла в повітрі, вона виправдовувалася. – я повністю занурена у навчання. Ти ж знаєш як я хочу стати лікарем. Мені ніколи зустрічатися з кимось. А всі ті, про кого ти говориш, це однокурсники з якими нас пов'язує навчальний процес, і нічого більше.

– Я приріжу тебе, коли дізнаюся, що ти з кимось спиш! - Хрипко пригрозив колишній коханий, торкаючись пальцями її губ. – Ти ж все ще з трепетом ставишся до своєї першої ночі? Я думаю, що я маю право бути першим після того, що я зробив для тебе. – Тесс знов здригнулася і стиснулася плечима.

– Я вдячна тобі за все, що ти робив для мене. – Видихнула вона. Хоча за що вона була вдячна так і не було зрозуміло. Оскар скористався її горем, щоб стати її хлопцем, але у відносинах він виявив себе не найкращою людиною. І їхнє розставання було тому найкращим підтвердженням. – Але я сама вирішуватиму кому віддатися. Я не змінила своїх принципів.

– Таак?! – зіниці в його очах розширилися. Погляд став важким і сповненим ненависті та бажання. Вона знала цей погляд. Вона знала, що за ним слідує. Тесс знала, що зараз Оскар погладить рукою її щоку і вдарить. Він любив це робити. Він завжди так робив коли був п'яний чи накурений.

Оскар пирхнув, задоволено посміхнувся і стиснув пальцями гостре підборіддя Тесс. А вже за мить замахнувся рукою, щоб вдарити. Вона заплющила очі і опустила голову, намагаючись прийняти зручніше положення для помякшення удару. Буде не так боляче, якщо зможе розслабитись. Тесс сама не розуміла, чому Оскар й досі так уміло контролює її і чому вона так боїться дати відсіч.

Секунда.

Друга.

Але нічого не відбувалося.

Дивно, адже це так не схоже на Оскара, він завжди робить те саме. Що змінилося цього разу? В голові Тесс було стільки думок та запитань щодо дивної поведінки її колишнього хлопця, який має судову заборону на наближення до неї, що паморочилось в голові.

Щось прогуркотіло.

Не наддавши значення дивному звуку, що щойно прогримів поряд, Тесс наважилася відкрити очі та подивитися на Оскара. Але побачивши те що сталося, все що вона могла зробити це застигнути в здивуванні. Оскар лежав на сходовому майданчику з розбитим обличчям, його ніс був зламаний, а з рота стікала жирна цівка крові. Він стогнав від болю, розгойдуючись на підлозі.

– Сусідка, – пролунав оксамитовий голос Елліаса. – у тебе вдома кава є? – Сусід стояв поруч і пильно дивився на неї. Така тендітна, злякана, беззахисна. Він навіть не міг уявити, що колись сам прийде на допомогу до такої дівчинки.

– Є. – Видихає Тесс, і машинально відчиняє двері у свою квартиру, намагаючись не дивитись в сторону Оскара.

– Зроби мені каву.

– Добре. – погодилась вона і перепитала, – ви пєте з цукром?

– На твій смак.

– Добре. – кивнула у відповідь. – Зараз зроблю.

– Гей, ти, – крекчучи від болю і образи, Оскар прийшов до тями, і затискаючи закривавлений ніс рукою, встав з підлоги. – Ти хто такий?

Почувши голос свого образника Тесс здригнулася, і на одну мить втратила мову. Якщо вона не виправдає такого нахабного вчинку свого сусіда, то у нього явно будуть неприємності. Адже її колишній хлопець не зовсім простий молодик, і не звичайний татусів синок, якого купають у грошах. Він хитра й злопамятна людина з «великими» друзями, готова затоптати будь-кого, хто криво подивиться на нього, а тут таке сталося.

– Мій брат! – сміливо відказала Тесс, подивившись на свого колишнього хлопця.

– В тебе ж не було братів і сестер. – нагадав Оскар.

– Він нещодавно знайшов мене. – машинально виправдовувалась дівчина, дивуючись своїй вигаданій брехні.

– Як скажеш. Брат так брат. – виплюнув Оскар. Він, як і сусід Тесс, здивувався, і не зміг нічого більше сказати, перетравлюючи отриману інформацію. І за кілька секунд мовчки витер кров з підборіддя та швидко пішов геть.