Читати книгу - "На перехресті простору та часу, Сніжана Федорова"

     – А де це у нас є такі місця? Крим?

    – Не зовсім, - засміявся Тим. - Справжня географія прихована від нас. Ну, або начебто прихована, як вони всі думають.

    –  Ага, –  розуміюче кивнув Андрій. – І чи багато у вас молоді?

   – Ні. Тому для нас цінний кожен. Людей із надздібностями народжується мало. Одиниці набувають їх протягом життя. Звісно, ​​ці явища треба ретельно дослідити. Мені сказали, що ти мав унікальний досвід?

   –  Мабуть, так.

   – Гаразд, розкажеш мені завтра?

   –  Звісно. І тобі тут не нудно?

   – Мені – ні. У мене ж є дівчина – Дана. Я - везунчик. Ми повністю розуміємо друг друга.

   – Тоді зрозуміло.

   – Нічого, і ти собі зможеш знайти подібних до себе за духом.

   «У мене вже є людина, подібна до духу!» – подумав Андрій і знову засумував по Лізі.

   Тим ляснув його по плечу і повів на канатну дорогу.