Читати книгу - "Вірна чи Вільна , Юний"

Я зашарілася, відвела погляд і піднялася з колін. Зовсім скоро парубка вже несли до автомобіля, а я з кількома побратимами супроводжувала їх. Перед тим, як вони поїхали, я востаннє взяла хлопця за руку.

- Ти сильний. Ти впораєшся. Я вірю.

- Приходь до мене у снах...

Автомобіль зник за горизонтом, а я не могла знайти в собі сил, щоб повернутися назад. Орест поклав руку на моє плече, щось говорив, але я не чула нічого. Тільки вітер свистів довкола, мовби насміхався з мене. Я зненацька розвернулася і попрямувала до окопу. Там, на землі лежало криваве листя. Я взяла в руку кілька листків та різко викинула назовні...