Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Бити разом, Дроянда 📚 - Українською

Читати книгу - "Бити разом, Дроянда"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Бити разом" автора Дроянда. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 4 5 6 ... 25
Перейти на сторінку:
Розділ 5

(Дана&Саша)

Дана завжди вважала себе сильною. Незалежною. Вона не вірила в «долю» чи «випадкові зустрічі». В її світі все було логічно, розкладено по поличках. Аж поки вона не заблукала в маленькому провулку старого району міста… і не натрапила на книгарню з назвою «Сторінки часу».

Там пахло кавою, старими книгами й легким ароматом кориці. Вона ввійшла, просто щоб сховатися від дощу. Але замість тиші її зустрів глибокий, бархатний голос:

— Можна допомогти вам знайти щось особливе?

Він стояв між стелажами — високий, з трохи сивим волоссям і спокійним поглядом. На ньому був простий светр і дизайнерські окуляри. Його звали Саша, і він володів книгарнею.

Дана на мить розгубилася. Вперше за довгий час вона не знала, що відповісти.

— Ем... я просто сховалась від дощу, — посміхнулась вона трохи ніяково.

— А дощ — це часто знак, що час зупинитись. І послухати себе, — відповів Саша, не відводячи очей. — У нас є книги, які змінюють життя. Можливо, одна з них чекає саме на вас.

Дана засміялась, ховаючи погляд.

— Я дизайнер, але ця книгарня — моя віддушина. Тут я створюю спокій. І іноді допомагаю іншим знайти відповіді, які вони давно шукають.

Він запропонував їй гарячий чай, і вона погодилася. Вони сіли в затишному куточку серед книжкових стелажів. Розмова переросла в годину, потім ще одну. Вони говорили про все — від улюблених авторів до того, як світ змінився за останні роки.

І десь посеред розмови, Дана зловила себе на думці, що слухає його, як давно нікого не слухала. Її серце билося трохи швидше. Його погляд — теплий і уважний. Його слова — як заспокійливий фон її метушливого дня.

Коли вона вийшла з книгарні — дощ уже припинився. Але всередині залишилось відчуття, що щось змінилося.

Ввечері вона відкрила сумку, і помітила, що Саша поклав їй у кишеню книжечку з запискою:

"Якщо хочеш продовжити розмову — приходь у п’ятницю о 17:00. Я приготую той самий чай. С."

Її усмішка була м’якою. І серце вперше за довгий час забилося інакше. Можливо, вона таки вірила в долю. Принаймні — в її варіант із запахом книжок і кориці.

П’ятниця настала швидше, ніж вона очікувала. Цілий день на роботі Дана не могла зосередитися. Вона прокручувала в голові їхню розмову, його посмішку, і ту коротку записку. Її пальці раз по раз торкались книжечки в сумці — просто щоб переконатися, що все це було не сон.

О 16:45 вона вже стояла біля «Сторінок часу». В руках — шоколад у крафтовому пакетику. Просто як знак подяки. Вона глибоко вдихнула, усміхнулась до себе і штовхнула важкі дерев’яні двері.

— Я вже почав хвилюватися, що ти не прийдеш, — почувся знайомий голос.

Саша стояв біля столика з чашками чаю, а поруч — ще теплі булочки з корицею.

— Я не могла не прийти, — відповіла Дана м’яко. — У мене від твого чаю залежність.

Вони засміялися. І цього разу сміх був легким, як теплий вітер.

Саша провів її до куточка, де стояв старовинний диван з пледом. На столику лежала книга — відкрита на середині.

— Це те, що я хотів тобі показати, — він нахилився і прочитав уривок уголос:“Є люди, яких ми зустрічаємо запізно, або занадто рано… Та іноді є ті, з ким час сам коригується — так, ніби світ змінює свій ритм.”

Дана мовчки вслухалась у кожне слово. Її серце наче вловило інший ритм — той, про який говорила книга.

— Іноді мені здається, що ти взявся з іншого часу, — сказала вона, дивлячись йому в очі. — Твоя тиша... говорить більше, ніж слова.

— А ти — з іншого світу. Шаленої сили, рішучості. Але при цьому — з ніжністю в очах.

Вона відвела погляд, зніяковівши. А тоді сказала:

— А знаєш, я все життя думала, що не створена для романтики. Що в мене — логіка, контроль, кар’єра… А ти береш і ламаєш цю впевненість за чашкою чаю.

Саша нахилився трохи ближче:

— Може, я не ламаю. Може, я просто показую тобі частинку тебе, яку ти ховала.

Їхні погляди зустрілися. Не було поспіху, не було драм. Просто спокій. Рідкісний, майже магічний. І перша справжня тиша, яка не вимагала слів.

Коли вона вийшла з книгарні цього вечора — небо було всіяне зірками.

А серце — повне несподіваного світла.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 4 5 6 ... 25
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Бити разом, Дроянда», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Бити разом, Дроянда"